Про місто Соледар, мабуть, чули всі українці. Відоме воно своїми соляними шахтами, в яких навіть концерти влаштовують.
Але там і, крім солі є чим хвалитися, пише «Репортер».
Живемо на власні гроші
У 2016 році Соледар об’єднав довкола себе 32 села і чотири селища. Нині Соледарська міська об’єднана територіальна громада є однією з найбагатших в Україні. Успіх громади, каже голова ОТГ Олександр Степаненко, в людях.
«Рішення об’єднатися було правильним, але трохи запізнілим, – говорить Степаненко, – Думаю, якби ми створили ОТГ у 2015 році, то були б не на сьомому місці у фінансовому рейтингу, а на першому. На сьогодні ми взагалі не дотаційні – живемо на свої гроші. Інвестуємо в ті проєкти, які в майбутньому будуть працювати на поповнення бюджету. Якщо у 2017 році бюджет громади був 102 млн грн, то цьогоріч вже 180 млн грн».
На території ОТГ працюють два великих промислових підприємства – державне «Артемсіль» і приватне «Кнауф Гіпс Донбас». Перше, як ви здогадались, видобуває сіль, яка є на кухні у кожного українця. А друге робить будівельні матеріали – від штукатурки до важкої техніки.
«Кнауф Гіпс Донбас» є найбільшим інвестором громади, – розповідає заступниця голови ОТГ з економічного розвитку та інвестицій Марина Іванушкіна. – З їхньою фінансовою підтримкою ми реалізували дуже багато соціальних проєктів. Наприклад, зробили ремонт у дитячій поліклініці, перекрили дахи в дитячих садках, закупили шкільне обладнання. І що важливо, коли вони виділяють гроші, то чітко зазначають, на що їх потрібно витратити».
Допомагають наповнювати бюджет і місцеві фермери. Нині на території Соледарської громади працюють 67 сільськогосподарських підприємств.
Інфраструктура потребує зусиль
Коли Соледарська громада щойно утворилася, тут не було власних інфраструктурних проєктів, а отримані у спадщину від району потребували доопрацювання. Взялися за цю роботу активно, щоб мати можливість залучати кошти для розвитку громади.
«На стадії будівництва в нас зараз чотири об’єкти, – каже Марина Іванушкіна. – Зокрема, центр надання адміністративних послуг. На жаль, роботи наразі призупинили через брак фінансування. Справа в тому, що кошти на будівництво мали надійти з Державного фонду регіонального розвитку. Але проєктно-кошторисна документація розроблялася ще у 2015 році, а з того часу ціни виросли утричі. Зараз усі документи доводиться переробляти».
Хоча стаціонарного ЦНАПу в громаді ще немає, у них є мобільний офіс за 3,6 млн грн. Це автомобіль-трансформер, в якому одночасно може перебувати до 15 людей. В автівці є розетки, інтернет та кондиціонери.
«Проєкт унікальний і розрахований на обслуговування мешканців віддалених сіл нашої громади», – каже Марина Іванушкіна.
Читайте також: Шампанське з-під землі. Як на Донеччині виробляють знамените “Артемівське” (ФОТО)
Також у Соледарській ОТГ є спеціальний автомобіль для перевезення людей з інвалідністю. Це свого роду соціальне таксі для людей на візках. Для громади це неабияк важливо, адже на території ОТГ мешкає понад сто людей з порушенням опорно-рухового апарату.
«Є диспетчер, який приймає заявки від людей і на основі цих заявок формує маршрут. Послуга абсолютно безкоштовна», – пояснює заступниця голови ОТГ.
Також серед основних проєктів, які хочеться реалізувати якнайшвидше, – ремонт Соледарської школи № 13. Громада потрапила під програму Європейського інвестиційного банку та отримала на реконструкцію 5 млн грн. Однак загальна вартість робіт – 185 млн 734 тис грн.
«Крім того, в нас будується Центр безпеки для громадян. В одній будівлі будуть адміністративні приміщення пожежної частини та швидкої медичної допомоги, – розповідає Марина Іванушкіна. – Ну і ще ми взялися за реконструкцію міської лікарні, де має бути хоспіс і відділення паліативного лікування. Але це знову ж таки дуже масштабний проєкт, тому доводиться залучати спонсорів».
Сіль та куркулі
Як би там не було, але візитівкою Соледарської громади залишається соляна шахта. На глибині майже 300 метрів постійна температура плюс 16 градусів і вологість 40 %. За словами Олександра Степаненка, шахта цікава не лише для екскурсій, але й має потужні лікувальні властивості. У розташованому під землею спелеосанаторії «Соляна симфонія» одночасно вміщається до 500 пацієнтів.
До речі, найпопулярніший сувенір із Соледару – соляні світильники. Це дуже корисна річ, оскільки сіль при нагріванні випускає від’ємно заряджені іони, які очищують повітря, нормалізують мікроклімат у приміщенні, нейтралізують шкідливе електротехнічне випромінювання від побутової техніки. Увімкнена на ніч соляна лампа сприяє спокійному сну та дає добру профілактику від гаймориту, тонзиліту, бронхіту, астми та алергії.
До теми: Сіль землі. Репортаж з шахти на глибині 288 метрів (ФОТО)
І хоча в шахту регулярно водять екскурсії, «Репортеру» не пощастило. Зате ми скуштували берестівські сири, які робить місцевий фермер Віталій Колісніченко.
Свого часу чоловік виграв конкурс «Український донецький куркуль». За це отримав 250 тис грн з обласного бюджету й таку ж суму – з місцевого. За ці гроші Колісніченко відкрив сироварню у селі Берестові. Подивитися на процес сироваріння можна із спеціальної демонстраційної зали. Молочар переконує, варить сир без домішок і рослинних замінників.
«У нас є 33 корови, тобто сири ми варимо зі свого молока, – каже Колісніченко. – Робимо в основному м’які сири. Наприклад «халлумі» – його можна смажити на мангалі або сковорідці».
У подальших планах соледарського «куркуля» – облаштування бізнес-майданчика для обміну досвідом українських молочарів. Крім того, міська влада збирається включити «Берестівські сири» до екскурсійного туристичного маршруту Соледарської громади.
Автор: Ірина Гаврилюк
Проєкт «Свої» реалізується
за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.