Нафта виходить із тіні. Як компанії-добувачі звітуватимуть перед громадами

Facebook
Telegram
X
WhatsApp

З грудня минулого року Україна рухається до прийняття закону про розкриття інформації у видобувних галузях. Простіше – компанії зобов’яжуть звітувати про те, скільки нафти, газу та іншого вони добули, скільки податків сплатили й куди ті податки поділися. Ця інформація стане доступною всім. Яка ж нам користь від цих звітів?

dsc07310-1024x768

«Де гроші?»

У 2013 році Україна приєдналася до ініціативи прозорості видобувних галузей (ІПВГ), яка є міжнародним антикорупційним стандартом. А в грудні минулого року вже з’явився перший прозорий звіт, його розмістили на сайті Міненерговугілля. У звіті – дані про родовища, власників ліцензій, обсяги видобутку, платежі компаній до бюджетів. У січні 2017-го з’явиться наступний: зведений за 2014-2015 роки.

Згідно з ІПВГ, уряд бере на себе зобов’язання публікувати дані щодо роботи видобувного сектору. Для цього запрошують незалежну міжнародну аудиторську компанію. Вона запитує всю інформацію у добувачів, а далі порівнює, чи дані сходяться. Потім публікує звіт. За такою схемою працюють вже 50 країн.

В Україні поки впираються обидві сторони – і компанії, і держустанови. Тому й потрібен закон, який би навів лад.

Як пояснює директор НДІ нафтогазової енергетики та екології, професор ІФНТУНГ Максим Карпаш, такий звіт – реальний інструмент для громад з одного боку контролювати добувачів, які використовують наші надра, а з іншого – державу, яка за це отримує гроші.

«Виглядає все складно, але насправді це просто, – пояснює Карпаш. – З цього року у звіті з’явиться інформація за регіонами – ми побачимо, куди які платежі йдуть в областях. Тепер місцеві громади теж бачитимуть, скільки грошей нафтогазові компанії заплатили у місцеві бюджети. І можна буде питати – де ці гроші?».

Наразі звітують про вугілля, нафту й газ. З 2016 року до звіту внесуть залізну руду, далі планують долучити бурштин, гравій і ліс. А, наприклад, у Норвегії до звіту віднесли рибу.

Будуть впиратися до останнього

За даними першого звіту, на Прикарпатті добувають 18 % всієї української нафти і 2 % газу. Усі надра – власність громад, тож логічно, що їм варто цікавитися прибутками і податками від цього.

У 2015 році понад 100 надрокористувачів Івано-Франківщини сплатили до держбюджету 1,8 млрд грн лише рентної плати за користування надрами. Крім того, сім із 17 сплачених податків залишаються в області.

Поки що рентна плата осідає у Мінфіні, який не спішить ділитися з громадами. Та коли закон приймуть, 5 % від ренти повертатимуть на місця. З них по 1,5 % піде до обласного та районного бюджетів, а 2 % – безпосередньо в те місто чи село, де проходить видобуток. І сума буде немаленька, близько 90 млн грн на область.

rodovyw4a

Залишається за цим слідкувати. І тут усе просто. Якщо в селі є кілька вишок, а якість життя людей не зростає – дороги не роблять, лікарні, школи не фінансують, в енергоефективність не вкладають – значить, щось не так: або компанія не платить податки, або сільський голова кудись не туди вкладає гроші.

Максим Карпаш впевнений, що важливо також змусити компанії звітувати про обсяги видобутого. І це для добувачів – найболючіше.

«Декларують не все, що добули, – пояснює Карпаш. – За оцінками експертів, декларують ледь четвертину від реальних обсягів, бо ніхто не хоче платити ренти і збори. А є ще чорний ринок нафтопродуктів… Якби хоч піввідсотка виділяти на онлайн-витратоміри принаймні для найбільших добувачів, ми могли б знати, скільки вони реально добули. І зрозуміло, що компанії будуть впиратися до останнього».

Після прийняття закону прозорість стане обов’яковою, поки що вона лише рекомендована. І за неподані чи недостовірні дані компанії штрафуватимуть. Штрафи великі – від 5 тис до 100 тис неоподатковуваних мінімумів.

Коли видобувачі вийдуть із тіні, в Україну зайдуть іноземні інвестори з більшими капіталами, запевняє Максим Карпаш. За рівних умов для бізнесу іноземні компанії вкладатимуть гроші у видобуток, відповідно більше добуватимуть, надходження від податків зростуть, громади отримають більше.

«В Україні точно є приріст добутку газу, – говорить Карпаш. – Якщо так піде й далі, а ще ми будемо зменшувати обсяги споживання, то за два-три роки зможемо експортувати газ».

Як це працює в Долині

За словами мера Долини Володимира Гаразда, у місті працює величезний комплекс – від видобутку до транспортування й переробки нафти, обслуговування свердловин.

«У 1950-х Долина була – як Америка! – каже міський голова. – І тоді маса молодих спеціалістів їхала сюди, їм давали квартири. Дві третіх нової Долини – це приїжджі люди з різних регіонів, навіть із Польщі».

Місто розбудовували за рахунок нафтовидобування, та нині ситуація погіршилася. Видобуток скоротився вдесятеро: від 3 млн тонн до 200-300 тисяч на рік, каже Гаразд. Та й компанії через оптимізацію витрат вже не допомагають місту так, як раніше.

«Ще у 2003 році, коли ми проводили перший Бойківський фестиваль, «Укр­нафта» профінасувала фасади в центрі, тротуари, – говорить Гаразд. – Це було останнє їхнє вкладення. Далі почалося скорочення бюджетів, і вони стали зістрибувати з соціальної відповідальності, мовляв, «ми платимо податки, а ви собі робіть, що хочете».

Після цього ще кілька років поспіль вдавалося вибороти фінансування на 4-5 млн на договірній основі, каже мер. Та згодом і це звелося нанівець. Тож у Долині пішли іншим шляхом – вирішили компенсувати екологічну шкоду відповідними зборами.

Долинський газопереробний завод є частиною нафтогазового комплексу, який працює тут з 1950-х. Фото: rada.dolyna.info
Долинський газопереробний завод є частиною нафтогазового комплексу, який працює тут з 1950-х. Фото: rada.dolyna.info

Тут одними з перших перейшли на орендну плату з нафтовидобувних компаній і встановили ставку оренди у 6 % від вартості землі. А згодом ще й замовили переоцінку землі, від чого сума орендних зборів зросла втричі. Цьогоріч у Долині очікують отримати 30 млн грн лише від орендної плати.

«Не треба нам принизливих угод, – говорить Володимир Гаразд. – Нафтокористувачі є сьогодні основним платником податків до міського бюджету. Тепер не потрібно бігати до підприємців і просити їх про допомогу. Насправді соціальна відповідальність – це високі податки. І ми вже близькі до цієї формули з «Укрнафтою».

На Франківщині ще є куди розвивати добуток нафти і газу. Залишається вивести все це на цивілізований рівень і не забувати контролювати як приватний сектор, так і чиновників. Бо якість життя, як виявилося, таки в наших руках.

Підсумуйте за допомогою ШІ

Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

СХОЖІ НОВИНИ
виїзні бригади
піп іван сніг
IMG_9653
ОСТАННІ НОВИНИ
На війні загинув прикарпатець Михайло Когут
На війні загинув 21-річний Сергій Ревега з Рожнятова
лабораторія дослідження
Знайти предків за 1000 років. Як прикарпатцям дізнатися про своє походження
суд
На Калущині директор фірми привласнив державні гроші під час ремонту бази "Заросляк"
виїзні бригади
Наступного тижня в громадах Франківщини знову працюватимуть виїзні бригади медиків (Розклад)
corgicino (1)
Кава і коргі. У Франківську підприємиця з Харкова відкрила затишне кафе (ФОТО)
піп іван сніг
Прикарпатців попереджають про сильний вітер, а у Карпатах випав сніг
шахед
Уночі росіяни атакували 138 ударними дронами та ракетою - є влучання
IMG_9653
Колядки, косівська кераміка та донати. У Франківську провели благодійне «Особливе Різдво»
бартка
Франківський футбольний клуб "Бартка" став чемпіоном України з ампфутболу
крилос аварія
У Крилосі двоє людей постраждали у ДТП
свічка
На війні загинули прикарпатці Микола Сліпенчук і Федір Галич
погода
Якою буде погода 14 грудня на Прикарпатті
Прокрутка до верху