У вівторок, 10 вересня, організатори 11th Frankivsk Half Marathon повідомили про початок збору на адаптивне обладнання для занять спортом для військових та ветеранів. Цьогоріч 6 жовтня під час 11th Frankivsk Half Marathon пройде благодійний забіг на 2 км імені засновника Франківського півмарафону, захисника Сергія Караванця, який зник безвісти в травні 2022 року в боях на Луганщині. Ціль збору – 1 мільйон, пише Репортер.
Цьогоріч на 11th Frankivsk Half Marathon очікують від 1800 до 2000 учасників.
Франківський півмарафон – це не лише свято спорту, бігу. Основна місія Франківського півмарафону – формувати сильну і здорову націю і, звісно ж, розвивати місто та разом із тим робити добрі справи, – говорить комунікаційна менеджерка Frankivsk Half Marathon Христина-Ірина Сорока. – Ми віримо в те, що Сергій повернеться і хочемо, щоб він бачив, що ми робимо все, про що він мріяв і чого хотів.
Одна із дистанцій півмарафону – на 2 км, буде вже вдруге поспіль присвячена засновнику півмарафону Сергію Караванцю. 100% внесків з реєстрації на Благобіг буде передана ініціативі «ветераницивільні Петрос»на закупівлю обладнання для занять адаптивним спортом для військових та ветеранів.
Мета збору Благобігу імені Сергія Караванця – один мільйон гривень.
За ці гроші придбають обладнання для занять адаптивним спортом – крісла колісні для гри в баскетбол на кріслах колісних, сітки, м’ячі, веслувальні тренажери. Спортивне обладнання потрібне для реабілітації та залучення до культури занять спортом військових, які потрапляють після поранень у госпіталі.
Ми розуміємо, що потрібно створювати умови для реабілітації та відновлення військових і ветеранів. Тому ми вирішили цього року збирати гроші на підтримку ініціативи «ветераницивільні Петрос», яку заснувала Наталка Найда. Бо мені імпонує те, що вони роблять зі стрільбою з лука. І мені хочеться, щоб в нашому місті створювалися якісні умови для занять адаптивними видами спорту, – говорить Ігор Крицак, генеральний директор Frankivsk Half Marathon.
Співзасновниця ініціативи «ветераницивільні Петрос» Наталка Найда розповідає, що за півтора року занять із військовими вони бачать конкретну користь і результат. Для декого важливо просто мати можливість вийти з палати, аби мати якесь заняття. А декотрі хлопці, спробувавши себе у стрільбі лука, вже беруть участь у змаганнях для людей з інвалідністю. І планують стати тренерами для інших ветеранів та людей з інвалідністю.
Цивільні зараз можуть займатися спортом лише завдяки ЗСУ
Цивільні зараз можуть займатися спортом лише завдяки ЗСУ. Тому підтримка адаптивного спорту – це просто мастхев зараз. І я запрошую всіх долучитися до благодійного забігу імені Караванця на 2 км. Навіть якщо ви не бігаєте, можна пройти, але взяти участь, – каже Наталка Найда.
Аби зібрати гроші на обладнання для адаптивного спорту, Наталка Найда відкрила додатковий збір на банку. До збору запрошують долучитися зокрема і соціально-відповідальний бізнес. А партнер півмарафону Jysk облаштує зону для адаптивних видів спорту, на якій кожен за благодійний внесок зможе спробувати себе у різних видах спорту. Проведуть майстеркласи – ветерани.
Мільйон – це маленький крок. Але ми мусимо показати, що ми – суспільство, цивільні, готові адаптуватися. І докладати зусиль, щоби люди, які нас захищали, могли займатися спортом, – говорить Наталка Найда.
Ветеран російсько-української війни, офіцер 80 Галицької десантно-штурмової бригади, член збірної «Ігор Нескорених» Андрій Бойчук розповідає, що спорт після поранення допомагає не замкнутися в собі, віднайти себе, знайти таких самих ветеранів і рухатися далі.
Я займаюся адаптивними видами спорту, щоб показати своїм побратимам, що життя не зупинилося на стадії поранення і ми живемо далі і ми можемо показувати один одному як рухатися далі. Спорт – це колектив, де ми розуміємо один одного, наші проблеми, і можемо допомогти один одному», – говорить Андрій Бойчук.
«Військовому тяжко адаптуватися після війни у цивільному житті через те, що суспільство не сприймає військового. Коли я попав на відбори Air Force, я потрапив у своє середовище – середовище людей з важкими пораненнями, які теж мене розуміють і завдяки спорту адаптуватися легше», – додає ветеран російсько-української війни, рядовий 80 Галицької десантно-штурмової бригади, учасник відборів в національну збірну України серед ветеранів повітряних Сил США 23 року та «Ігор Нескорених 2024» Михайло Дамаскін.
Авторка: Ольга Суровська
