На Прикарпатті зафіксували три випадки сказу у домашніх та диких тварин

Зафіксовано випадки сказу серед домашніх та диких тварин в Івано-Франківському та Коломийському районах.

Івано-Франківською регіональною державною лабораторією Держпродспоживслужби встановлено сказ домашньої собаки в населеному пункті Обертинської ТГ Івано-Франківського району. Захворювання виявлено за результатами лабораторного дослідження, пише Репортер.

Також, за результатом дослідження патологічного матеріалу встановлено сказ кота, який належав мешканці Снятинської ТГ Коломийського району.

Повідомляється про випадок реєстрації сказу в дикої тварини – лисиці, яка потрапила на територію населеного пункту Нижньовербізької ТГ Коломийського району.

В осередках захворювання вживаються всі необхідні заходи з локалізації відповідно до інструкції.

Довідково:

Сказ – особливо небезпечне захворювання тварин та людей. Джерелом інфекції є хворі дикі тварини: лиси, вовки, шакали, єнотовидні собаки, борсуки, їжаки, а також летючі миші, велика та дрібна худоба, а ланкою передачі – собаки та коти, яким не проводилось щеплення.

Вірус сказу міститься у слині хворої тварини. Ураження людини відбувається при укусах, заслиненні, травмуванні і подряпинах, нанесених інфікованими тваринами. Від моменту зараження людини до перших проявів хвороби може проходити від 1 до 3 місяців, проте за медичною допомогою необхідно звертатися негайно, щоб за наявності відповідних показань встигнути запобігти захворюванню.

Ознаками хвороби у людини є симптоми тривоги, депресії, безсоння, підвищеної дратівливості. Надалі з’являється панічна боязнь всього, що пов’язано з водою, при прогресуванні захворювання виникають порушення ковтання, тяжкі судоми, параліч дихання. На жаль, якщо за медичною допомогою звертаються на стадії проявів хвороби, врятувати людину практично неможливо. Сучасна медицина поки що не має ефективних методів лікування сказу, його можна тільки попередити шляхом вчасно введених антирабічних імуноглобуліна та (чи) вакцин.

У хворих домашніх тварин змінюється поведінка: вони відмовляються від їжі, ховаються, або з лютістю нападають на людей та інших тварин, з’являється слинотеча. У собак, котів голос стає хрипким. Найбільш агресивні хворі кішки. Далі наступає стадія паралічу – опущений хвіст, відвисання нижньої щелепи, слинотеча – найбільш характерні ознаки завершальної стадії хвороби.

Для попередження інфікування вірусом сказу:

• – потрібно регулярно (щороку) проводити щеплення домашніх улюбленців проти сказу, а якщо з’явилися клінічні ознаки захворювання, – інформувати службу ветеринарної медицини, або доправити тварину для огляду у ветеринарну установу;
• – у випадку виявлення контакту домашніх тварин з тваринами дикої фауни – повідомляти спеціалістів ветеринарної медицини для проведення відповідних заходів, з метою попередження зараження та загибелі домашньої тварини;
• – не підходьте до диких тварин, які вас не лякаються, до зовнішньо нездорової кішки або собаки; хвора тварина частіше не агресивна, квола, напівпаралізована;
• – уникайте будь-яких контактів з бродячими та дикими тваринами, навіть тими, що у даний момент не мають ознак захворювання, оскільки інфіковані тварини виділяють вірус, тобто стають заразними на 7-8 днів раніше до появи перших клінічних симптомів (кволість, агресивна поведінка, слинотеча);
• – не намагайтеся зловити тварин; не гладьте їх, не беріть в руки; слідкуйте за дітьми, розкажіть їм про небезпеку сказу;
• – при укусі, контакті з потенційно або очевидно хворою твариною уражене місце необхідно негайно інтенсивно промити з милом, обробити йодом або зеленкою та якомога швидше звернутись до лікаря, бажано в найближчий травмпункт. Кровотечу з рани не зупиняйте, разом з кров’ю вимивається вірус сказу.