Цьогоріч навчальний рік розпочався з реформи середньої освіти. Тепер завдання школи – не лише дати знання дітям, а й навчити їх критично мислити та бути відповідальними громадянами.
У програмі навіть з’явився інтегрований курс «Громадянська освіта». І Прикарпаття до цього вже готове, пише “Репортер”.
Ще у 2016 році Івано-Франківська область увійшла до числа пілотних регіонів з реалізації швейцарсько-українського проекту «Розвиток громадянських компетентностей в Україні – DOCCU».
Одним із його завдань якраз і є створення в Україні школи дієвої демократії. Проект реалізується в Україні за підтримки Уряду Швейцарської Конфедерації.
«Починали з перекладу та адаптації серії посібників Ради Європи «Живемо в демократії», якими вже користуються освітяни понад 20 країн Європи при викладанні шкільних предметів, – розповідає регіональний координатор проекту Любов Шелемей. – На Івано-Франківщині посібники використовуються в школі як для викладання предмета «Громадянська відповідальність» у 10-му класі, так і наскрізно. Водночас ми розуміли, що розвивати громадянські компетентності у дітей може лише той вчитель, у якого демократичні цінності стали внутрішніми переконаннями. Тому, в першу чергу, взялися готувати фахівців».
За словами Шелемей, спершу спеціальні семінари з розвитку громадянських компетентностей пройшло семеро викладачів Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
Читайте Фрукти на голові, а не в тарілці. Чим годують у франківських школах?
Згодом вони стали майстер-тренерами і проводили тренінги для колег.
«Післядипломна освіта вчителів є однією з найважливіших складових проекту, – каже Любов Шелемей. – Нині зміст громадянської освіти ми передаємо через наші курси підвищення кваліфікації. В першу чергу вчимо педагогів формувати демократичне освітнє середовище, комунікувати з громадою, органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Адже наші вчителі працюють в об’єднаних територіальних громадах, де в рамках реформи децентралізації створюються нові органи управління освітою та методичні служби».
На сьогодні в Івано-Франківській області є вже понад 30 сертифікованих тренерів, які вчать педагогів працювати в умовах нової української школи. У 2016–2018 роках тренінги пройшли понад 1300 керівників шкіл та 3600 учителів.
Особливу увагу приділяють саме вчителям початкових класів. Адже реформа освіти, власне, починається з провадження нових методів навчання саме в початковій школі.
«Крім того, ми провели серію семінарів для керівників шкіл і методистів, де розповідали, як побудувати освітнє середовище на демократичних підходах до навчання, – розповідає Любов Шелемей. – Замість авторитарних стосунків, коли вчитель стоїть над учнем, а директор – над вчителем, у наших школах має панувати педагогіка партнерства. Пояснюємо, що під час організації навчального процесу потрібно, в першу чергу, орієнтуватися на інтереси й потреби учня. Тільки так школа може стати конкурентоспроможною. Адже якщо раніше інтерактивне навчання було виключно ініціативою окремих шкіл, то нині впровадження нових методів є вимогою Закону України «Про освіту».
Перегони на повітряних кулях
Здавалося б, «громадянська компетентність», «демократична школа» та «педагогіка партнерства» – доволі складні поняття, які й не всі дорослі розуміють.
Тож одразу виникає питання: як таких мудрих речей навчити дітей у початковій школі?
«Насправді, жодних складнощів у програмі немає, – переконує Любов Шелемей. – Саме слово «компетентність» передбачає отримання певних знань та навичок, які в майбутньому стають життєвими орієнтирами. Якщо ж ми говоримо про громадянську компетентність, то це ми говоримо про життєві цінності, які формуються на основі здобутих знань про державу. Тобто дитина має розуміти, як відстоювати свої права, аргументовано пояснювати власну позицію, критично оцінювати інформацію та вміти правильно реагувати на порушення».
А навчити цього всього дитину вчителі мають через гру. Наприклад, аби доступно розповісти школярам про права людини, експерти проекту DOCCU пропонують вчителям пограти з дітьми в «Перегони на повітряних кулях».
Читайте Чи потрібна охорона у франківських школах, і хто має за це платити
Суть гри – скинути з уявної повітряної кулі баласт, аби уникнути аварії. У мішках з баластом – різні права людини. Потім кожна група розповідає, які «права» вони скинули, аби вдало приземлитися. У підсумку діти мають усвідомити, що важливими є всі права людини, і якщо доводиться обирати, то треба правильно розставити пріоритети.
«Головне завдання вчителя – не працювати авторитарно, а організувати роботу так, аби діти самі хотіли здобувати нові знання, – говорить Любов Шелемей. – Вони мають навчитися комунікувати та домовлятися між собою організовуючи свій життєвий простір. Окрім того, через навчання за методиками DOCCU у дитини з’являється відповідальність за свої дії – і саме ця відповідальність є базою громадянської компетентності».
Без бар’єрів
Хорошим прикладом такої демократії на Прикарпатті є Тисменицька школа. Нині там діє учнівське самоврядування. Є президент, парламент, вісім міністрів. Щотижня керівництво школи проводить із членами парламенту спільну нараду. Діти допомагають планувати заходи, ініціюють їх.
Читайте Задовбали ці псевдореформатори, – Марцінків про християнську етику у школах
Скажімо, учні організовували акції «Стоп, булінг!», «Не поспішай, збережи життя!». Крім того, у школі працює благодійна дитяча організація Мальтійської молоді, яка щороку долучається до організації балу для людей з інвалідністю, працює над розвитком добровільної медичної служби.
Дуже важливим тутешнім здобутком є й шкільне телебачення – дитяча інформаційна ліга «Сузір’я». Сюжети юних журналістів отримали чимало нагород, зокрема, вони неодноразові призери міжнародного телефестивалю «Дитятко». Школярі навіть мають щоденні 30 хвилин ефіру на місцевому телеканалі «Тисмениця».
«Ми дуже сподіваємось, що старшокласники, які реалізують цікаві соціальні проекти у межах школи, використають отриманий досвід у майбутньому, – говорить Любов Шелемей. – Також хочеться тішити себе думкою, що такі ініціативи збільшують мотивацію дітей до навчання. Адже стара школа ставила безліч бар’єрів та обмежень, а сучасний світ прагне до відкритості та свободи».
Comments are closed.