На екскурсію в підвали

«Ми от сваримо СТЕК за те, що вони погано входили в опалювальний сезон, — каже на оперативці міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус, — а вони говорять, що неможливо нічого робити, бо підвали затоплені». Керівник «Станіславської теплоенергетичної компанії» (СТЕК) Анатолій Максименко підтверджує — ще минулого тижня мали 12 затоплених підвалів, в які не зайдеш. Тому СТЕК відмовляється від обслуговування мереж у цих будинках. Тепло там зараз є, але якщо виникне потреба ремонту, то чекатимуть, аби балансоутримувач (ЄРЦ) зробив щось із підвалами.

Сім підвалів уже сухі, каже заступник директора ЄРЦ Микола Вітенко, які проблеми? І тут мер винаходить «соломонове рішення»: усім зацікавленим їхати та оглянути всі 12 підвалів. Звісно, «Репортер» подався разом із комунальниками.

Отже, комісія: начальник відділу ОСББ, ЖБК і житлової політики Геннадій Пономаренко (від департаменту ЖКГ), інженер Василь Скиданчук (ЄРЦ), інженер Олексій Монюк (СТЕК), головний спеціаліст Наталія Дорошевич (служба оперативного реагування).

У списку: Грушевського, 14; Чорновола, 37; Хоткевича, 46 / 3; Хоткевича, 44а; Бандери, 60 / 1; Чорновола, 35; Коновальця, 136 — за даними ЄРЦ, ці підвали мають бути сухими. А от Вовчинецька, 34; Бандери, 4; Електрична, 12; Коновальця, 147 і Коновальця, 149 — затоплені.

Перший будинок, вул. Грушевського, 14. Мокро. Фіксують підтоплення підвалу через незадовільний стан внутрішньої каналізації та мереж центрального опалення. Комісія постановляє, що мережі потребують ремонту. Однак, води аж по коліна нема, тому представник ЄРЦ Скиданчук каже: працювати можна.

«Ми зараз дивимося, що в кожного із них означає «сухий», — говорить Геннадій Пономаренко. — Бо у СТЕКа одне поняття сухості, а в ЄРЦ інше. Ми хочемо знайти якусь точку дотику. Адже коли вода зійшла і залишився тільки намул, то роботи проводити можливо, хоча би планові, обов’язкові. І от Грушевського, 14 входить саме у число таких».

Далі — Бандери, 4. Потоп. Як кажуть фахівці, приміщення затоп­лене каналізаційними стоками, мережі потребують капремонту. «Коли дворова каналізація повертається та все з квартир іде назад, — пояснює Олексій Монюк,  — мешканці вибивають заглушку і пускають усе в підвал. Бо в них виходу іншого нема».

Усі погоджуються. А Наталія Дорошевич додає: «Аварійна служба робить те саме».

Їдемо далі. Бандери 60 / 1. Тут умовно сухо, але по стінах видно, що недавно було затоплено десь на 30‑40 см. Але в кінці підвалу є вода. Комісія фіксує: частково затоплене. У висновках: визначити причину затоплення, адже витоків із інженерних мереж не виявлено.

Далі підходимо до Коновальця, 149. При вході у підвал сидить чоловік із довгим голубим шлангом, відкачує воду. Ви звідки? «Бортняк-ІФ», — відповідає. Це підрядник, якого найняв ЄРЦ для обслуговування внутрішньобудинкових мереж.

Перших кілька кроків сухо, далі — мокро. Комунальники розповідають, що у цьому будинку взагалі складна ситуація: тут нема дренажної системи. В акті пишемо, що підвал частково затоплений. «Ми ж уже майже все відкачали, — сперечається представник підрядника. — Насос завжди лишає кілька сантиметрів води, а замітати ми не можемо».

При вході до Коновальця, 147 бачимо будівельне сміття. Не дивно, бо усі проблемні підвали не закриваються — сюди надто часто їздять комунальники. А мешканці їм «допомагають» — підкидають сміття. Підвал тут частково затоплений, висновок — з’ясувати причину.

Коновальця, 136. Цей будинок ще більш особливий — там тече вода, підвал затоплений, а поруч — електрощитова… «Щитова — це серйозна справа, — каже Олексій Монюк, — ми через це боїмося сюди навіть заходити». «Приблизна вартість перенесення щитової з підвалу — 50 тис. грн.», — одразу парирує Василь Скиданчук.

Вода теча з тепломереж. «Хто ж тепер має ліквідовувати затоплення? — Наталія Дорошевич звертається до представника СТЕКу. — ЄРЦ не буде, бо течуть ваші мережі. Це замкнуте коло». Олексій Монюк у відповідь вимагає спершу перенести щитову.

Звідти — на Чорновола. Тут для будинків 35 і 37 один підвал і спільні тепломережі. Сухо, проте є залишки фекалій. Комунальники запевняють, що підвал висушений ще тиждень тому і за цей час більше не затікав. Навіть доводять, що тут почала рости травичка… Комісія робить вис­новок: підняти рівень внутрішньобудинкової каналізації вище дворової.

Далі їдемо на вул. Хоткевича. Тут нас зустрічає майстер ЖЕО «Молодіжний» пані Тетяна. Перший будинок — Хоткевича, 46 / 3. Підвал захаращений, сухий із присутніми залишками затоп­лень. Бачимо, що з одного боку тече каналізація. Як каже Олексій Монюк, трубу може вир­вати у будь-який час, тоді буде нове затоплення. «Ми робили ремонт у першому під’їзді, — каже майстер Тетяна і одразу обіцяє, — тут теж зробимо».

Вул. Хоткевича, 44А. Води нема, проте під ногами кількасантиметрова «каша» — суміш фекалій, глини, намулу. Пані Тетяна розповідає, що влітку тут було води по коліна, аж кисло все. Мовляв, заледве «Водоекотех­пром» висушив.

Останні дві адреси геть затоп­лені. Ми туди лізти просто не ризикнули. На Електричній, 12, кажуть комунальники, завжди затоплено, бо там нема дренажної системи. Як далі — ще не вирішили. А на Вовчинецькій, 34 вода береться невідомо звідки, може, зі старих мереж. У виснов­ку: треба провести хімічний аналіз води, щоб усе з’ясувати.

На цьому наша екскурсія по підвалах завершується. Прямуємо до влади за коментарями. Як каже заступник міського голови Микола Саєвич, така проблема не тільки із СТЕКом, а й із «Теплокомуненерго». Мовляв, в останніх таких підвалів у кілька разів більше.

За словами Саєвича, є проблема і в тому, що кошти за обслуговування мереж надто малі. СТЕК згоден працювати за іншу суму, проте ЄРЦ вважає, що платити більше нема чого.

«Якщо дивитися на акти по будинках, — підсумовує Саєвич, — то, як на мене, балансоутримувач має забезпечити порядок у підвалах. Натомість, буває, що підвали осушують, а вони потім знову наповнюються водою. Тому в наступному році ми плануємо взяти в роботу мережі водовідведення, хоч за одну мить ми цього не зробимо. Тому було прийнято рішення: відкачувати щотижня до моменту, поки не з’ясується причина підтоплення і не зробиться мережа».

Отже, висновок із того всього може бути один — досі так і невідомо, хто ж конкретно буде вин­ним, якщо взимку виникне потреба ремонту мереж у підвалах, а доплисти туди ніхто не зможе. Хіба все замерзне. А якщо без жартів, то в кожній справі має бути локомотив — той, кому болить найбільше.