Під час орнітологічних обліків у неділю, 23 лютого науковці Галицького НПП виявили велику зграю (близько пів тисячі) диких гусей.
Домінували у зграї Гуска сіра (Anser anser), менше було Гуски білолобої (Anser albifrons). Саме зараз найактивніша фаза міграції диких гусей. Можливо частина сірих гусей з цієї зграї залишиться гніздуватися, а частина, разом з білолобими, мігруватиме далі на схід, пише співробітниця Галицького НПП Олександра Бучко.
В межах Галицького НПП сірі гуси почали гніздуватися у 2015 – 2016 роках. Перша пара з виводком була зареєстрована науковцем Володимиром Бучком, поблизу села Насташине. Далі їх ареал гніздування швидко поширився і зараз вони розмножуються на всіх великих водоймах парку, які не мають швидкої течії та багаті на надводну рослинність.
До речі, гуси сірі роблять гнізда дуже швидко – в березні гніздяться, а у квітні вже є виводок. Пташенята швидко виростають і відлітають ще до початку мисливського сезону. Тому і чисельність цих птахів зростає.
У 2023 році на Бурштинському водосховищі було зафіксовано зимуючу зграю сірих гусей чисельністю 160 особин.
Гуска білолоба у нас не гніздиться, але зафіксовані випадки про їх зимівлі. В окремі роки 1-2 особин зимує на водосховищі. Білолоба гуска – це більш суходільний птах, ніж водно-болотний. Селиться на тундровій частині Європи, Азії та Північної Америки, а також на островах Північного Льодовитого океану. На зиму відлітає на південь – до Мексики, Південної Європи, Середньої Азії, Індії, Китаю, Кореї, Японії. Гнізда влаштовує на сухих ділянках, поблизу прісних водоймищ, – пояснюють науковці Галицького НПП.
Довідково: Бурштинське водосховище – водно-болотне угіддя міжнародного значення (Рамсарські угіддя), що входить до складу Галицького національного природного парку. Це одне з найбільших незамерзаючих водойм заходу України, що гостинно приймає величезну кількість гідрофільних представників пташиного царства під час міграцій. На просторах водосховища птахи відпочивають і поповнюють свій енергетичний баланс, щоб далі мігрувати на місця гніздівлі.
Comments are closed.