Соціум

«Молодь більше не боїться»: у Франківську лекцією згадали студентську Революцію на граніті

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

У четвер, 2 жовтня в Івано-Франківську,  у просторі «Хартія-Хаб», що на Промприладі, відбулась лекція, присвячена 35-й річниці студентської Революції на граніті.

Лекцію прочитав історик, викладач та громадський діяч Володимир Половський, який розповів про значення цієї акції та її вплив на подальші події в Україні, пише Репортер.

У четвер, 2 жовтня в Івано-Франківську  у просторі «Хартія-Хаб», що на Промприладі, відбулась лекція, присвячена 35-й річниці Студентської революції на граніті.
Володимир Половський

Саме 2 жовтня у 1990 році студенти вийшли на головну площу в Києві. Вони відмовились від їжі та жили просто неба, вимагаючи політичних змін. 

За словами Володимира Половського, протесту передували зростання громадської активності, поява неформальних організацій та розвиток Народного Руху України. 

У той час створили нову раду, яка прийняла декларацію про державний суверенітет України. Студенти чекали, коли запрацюють пункти, описані в декларації. Цього не сталось. Це ще одна причина, яка спонукала їх вийти на протест, – каже Володимир Половський.

Серед головних вимог протестувальників були відставка прем’єр-міністра УРСР Віталія Масола, проведення нових виборів до Верховної Ради УРСР та строкова військова служба за межами республіки лише за згодою громадян.

Читайте також: Мистецтво – у безпечне місце. Як переселенці в Ужгороді та Косові розвивають культуру

Акція тривала з 2 до 17 жовтня 1990 року на Майдані Незалежності. Весь час студенти голодували та пили тільки воду.  

Під час цього по майдані ходили агенти влади з їжею та прихованою камерою, щоб спровокувати студентів, – розповідає Володимир Половський.

У четвер, 2 жовтня в Івано-Франківську  у просторі «Хартія-Хаб», що на Промприладі, відбулась лекція, присвячена 35-й річниці Студентської революції на граніті.

За словами історика, влада не розігнала протест одразу, адже не вважала його серйозним. 

В історії СРСР були випадки протестів, але вони швидко затухали, бо не мали значного розголосу та підтримки. Зрештою, людям на наступний день треба було йти на роботу й заробляти на сімʼю, – каже Володимир Половський.

Акція стала першою масштабною демонстрацією громадянського спротиву, яка змусила радянський уряд піти на поступки.

Ця подія показала зміну психології суспільства. Незалежність прийшла, бо саме такі події по крупинках наближали її. Страйк довів, що молодь більше не боїться влади, — каже Володимир Половський.

Читайте також: «Усі найкращі – з піхоти». Історія нацгвардійця Юрія Костюка з позивним «Чоловіче» (ВІДЕО)

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.