Фермерське господарство «Дубовий кут» першим на Івано-Франківщині отримало сертифікат географічного зазначення овечої бриндзі.
Ферма «Дубовий кут» розташована в урочищі Поляна на околиці села Новий Мізунь Вигодської громади. Навколо – гори, річка, свіже повітря. Тут виробляють високогірні екологічні сири та відновлюють забуті традиції, повідомляють на сайті Івано-Франківської ОДА.
Вівчарством подружжя Василя та Оксани Лучків займаються вже 13 років, вісім з них роблять сири з овечого молока. Загальна площа господарства близько 3 гектарів, поділена на окремі зони – для туристів та вівчарів. Ферма відкрита відносно недавно, зараз тут виготовляють 9 видів сирів.
На території господарства розташований музей. Це батьківська хата господарів ферми, збудована ще 1818 р. та перенесена зі Старого Мізуня. Сама оселя складається з кількох кімнат, у яких відтворено автентичний побут і колорит. Фермери не тільки займаються сироварінням, але й працюють з туристами, для яких створені всі умови для відпочинку на природі.
Довідково:
Гуцульська овеча бриндзя – перший сертифікований в Україні продукт, який отримав статус географічного зазначення, що підтверджує його унікальність та традиційність виробництва в певному регіоні.
Заявку на реєстрацію подано Асоціацією виробників традиційних карпатських високогірних сирів 19 грудня 2018 року, а свідоцтво видано 11 листопада 2019 року згідно з Законом України «Про охорону прав на зазначення походження товарів».
Географічне зазначення охоплює території Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей, зокрема регіон Гуцульщини.
Географічне зазначення – це назва продукту, яка ідентифікує товар, що походить з певної країни чи регіону, та має особливу якість або репутацію завдяки саме цьому походженню.
Унікальність овечої бриндзі полягає в тому, що сир готують з сирого овечого молока за незмінною понад 500 років технологією. Молоко від аборигенної породи овець, які випасаються на найвисокогірніших полонинах України, вбирає в себе цілющі властивості рослин, трав та ягід. Усі процеси відбуваються без термічної обробки, що дозволяє зберегти корисні бактерії та мікроелементи, важливі для здоров’я людини.
Читайте також: Укладати життя по дереву. Майстер інкрустації Микола Грепіняк з села Річка береже давнє ремесло (ВІДЕО)
