Щорічно на виплати стипендій Міністерство освіти і науки витрачає від 4 до 4,5 млрд грн. У Мінфіні кажуть, що це забагато, і пропонують суттєво скоротити витрати – з 2017 року. Там вважають, що 75 % студентів можуть обійтись і без цих коштів, тож пропонують залишити лише соціальні стипендії для пільгових категорій і незначну кількість академічних – для найкращих у навчанні. Пропозиція наробила чимало галасу по всій Україні.
Виші з висновками не поспішають
У франківських ВНЗ клопотів вистачає. На фінішній прямій «найгарячіший» сезон – завершення вступної кампанії. Попри це, про пропозиції Мінфіну знають, однак жодних офіційних документів з цього приводу ще не отримували. Тому, наприклад, в ІФНТУНГ наразі стежать за розвитком ситуації, але коментувати не беруться.
Натомість у ПНУ планують проаналізувати пропозиції Мінфіну та фінансові плани, щоб сформулювати власну позицію.
«Звичайно, ми як працівники ВНЗ, навіть розуміючи скрутне економічне становище у державі, не хотіли б, щоб уряд вживав таких заходів, – каже проректор з науково-педагогічної роботи ПНУ Галина Михайлишин. – Стипендія – одна з вагомих мотиваційних складових до здобуття вищої освіти, особливо для здібних студентів, бо отримують її кращі за рейтингом навчання та участі у науковій роботі. Тим більше, що й нас, ВНЗ, фінансують не найкращим чином».
Наразі в університеті отримують стипендії 75 % студентів-бюджетників. Такою була вимога нового закону «Про вищу освіту». Тому в 2014 році у виші запровадили рейтинг, на основі якого визначають стипендіатів. У минулому 2015-2016 навчальному році у ПНУ стипендії отримували майже 2500 студентів. Від Міносвіти університет отримав на це понад 57 млн грн.
«Державне фінансування стипендій можна розглядати з різних боків, – говорить Галина Михайлишин. – З одного – ми начебто готуємо фахівців у повітря. Адже виробництво стоїть, економіка не розвивається, а фахівців держава готує, бо є ж, нехай і незначне, держзамовлення. Потім майбутні фахівці отримують диплом і їм нікуди дітися. З іншого ж боку, без державної підтримки освіта взагалі помре. Просто помре. Будь яка-справа, яку б людина не розпочинала, незалежно від сфери, потребує вкладів. Так держава, щоб отримати добрих фахівців, має вкласти кошти в їх підготовку. На жаль, ми цього не бачимо».
Попри те, що ІФНМУ фінансується Міністерством охорони здоров’я, керівництво вишу теж не оминуло увагою заяви Мінфіну.
«Ми будемо звертатися, як і всі інші. Мабуть, буде загальна реакція ВНЗ, ректорів, вчених рад. Думаю, мають увімкнутися профспілки. Це хтось провокує», – міркує ректор медуніверситету Микола Рожко.
Про проблеми з фінансуванням стипендій в університеті знають не з чуток, а з власного досвіду. Минулого року МОЗ виділило на навчання, зокрема й на стипендії 1000 студентів-бюджетників, які навчаються у виші, 30 млн грн. Але цих грошей було недостатньо.
«Враховуючи складну економічну ситуацію минулого року, коли не було дофінансовано стипендії, ми скомпенсували дітям розмір, передбачений постановою Кабміну. А щодо ситуації, яка склалася цьогоріч, мабуть, невдовзі буде відповідне реагування університетів», – каже Рожко.
Студенти готуються до боротьби
Заяву Мінфіну наразі обговорюють лише в студентському активі. Адже більшість ще на канікулах. Однак активісти вже кажуть про негативне ставлення. Розуміють, що наразі мова йде лише про пропозицію, та в разі її прийняття обіцяють акції протесту.
«Пропозиція – це ще не остаточне рішення, тож наразі про радикальні дії мова не йде, – каже голова Студентського парламенту ІФНТУНГ Тетяна Маліновська. – Якщо ж побачимо, що процес рухається до підписання такого документа, то, думаю, будуть протести, акції, бойкоти. Бо таке рішення є несправедливим. Але це буде робити не один університет, а всі ВНЗ України спільно».
За словами Тетяни, у виші нещодавно провели опитування. Як виявилося, для більшості студентів чи не основним стимулом добре вчитися є стипендія. Тому сподівається, що проблема матиме компромісне вирішення.
Готові вийти на протести і студенти ПНУ. Заступник голови профспілки Михайло Дутчак каже, що залишити студентів без стипендій – несправедливо.
«Чимало наших студентів живуть на стипендію. Хоча, живуть – це дуже грубо кажучи, скоріш виживають, – розповідає Михайло. – Але стипендія дає можливість не так обтяжувати близьких і водночас дозволяє сконцентруватися на навчанні, розвиватись, а не шукати кошти для існування. Для студентів, які живуть у гуртожитках, це дуже важливо».
Солідарні з «колегами» і студенти-медики.
«Ми вважаємо, що стипендія повинна бути, – каже Григорій Федосин, перший заступник голови студентського профспілкового комітету ІФНМУ. – Студенти, які відмінно навчаються, мусять бути винагороджені державою».
Вже сьогодні студентський актив планує з початку навчального року провести інформаційні кампанії у своїх вишах, щоб донести інформацію до всіх студентів…
У свою чергу, в МОН заявляють, що система фінансування вищої освіти потребує змін, однак скасування стипендій – не вихід. Кажуть, необхідний комплексний підхід до ефективного використання коштів. Однак наголошують – останнє слово у законодавчих змінах щодо стипендій має сказати Верховна Рада.
Comments are closed.