Цього тижня «Репортер», як і вся Україна, віддає шану загиблим героям на Майдані – Небесній сотні.
У січні минулого року всю країну вжахнула новина про перших загиблих на Майдані – Сергія Нігояна, Михайла Жизневського, Юрія Вербицького. Далі були бійня в Маріїнському парку, штурм Майдана 18 лютого, пожежа у Будинку профспілок, розстріли на Інститутській та Грушевського…
Чомусь згадався один епізод. Якраз здавали черговий номер, вівторок, 18 лютого, вечір. Треба щось дописувати, верстати, а в Києві беркутня штурмує Майдан. Палають шини, чути вибухи, постріли, видно скривавлені обличчя. І десь всередині виникає підступна думка – невже це все, сумний фінал? І тут хтось на трубі серед цього хаосу грає гімн України. А далі його починає співати натовп. У них стріляють, вони відбиваються бруківкою і співають…
Ми ховали Небесну сотню цілою країною. Знали всі їхні імена, знали дружин, дітей загиблих героїв. Ми їх не забули і нині, бо не маємо права.
Небесна сотня вже стала історією України. Про них пишуть книжки, складають вірші, малюють картини, роблять пам’ятники, перейменовують вулиці, випускають монети, нагороди. Їх часто згадують. Причому, на жаль, частіше це роблять люди, які б краще мовчали.
Нині наші герої в зоні АТО продовжують боротьбу, яку Україна почала на Майдані.
У п’ятницю, 20 лютого, згадаймо усіх загиблих героїв у своїх молитвах.
Герої не вмирають!
