На вулицях Івано-Франківська на повну йде квітковий торг. Домашні нарциси чи тюльпани милують око перехожих. Серед різноманіття цих весняних квітів можна побачити й незвичні букетики з фіолетових квіток. Кожна продавчиня називає їх по-своєму: рябчики, тюльпан дикий, черевички. Та мало хто знає, що вони занесені до Червоної книги.
.JPG "Люди і первоцвіти")
Літературна назва цієї рослини – рябчик шаховий. Ці гарні квіти схожі на великі фіолетові дзвіночки. Їхнє забарвлення, якщо придивитися, справді нагадує шахову дошку. Купити їх можна у бабусь на стометрівці, біля ринку чи на початку вулиці Мельника. Вони тут є і окремим пишним букетом, і в такому собі весняно-квітковому асорті. Ціна невелика – 5-10 грн.
На жаль, про те, що рябчики занесені до Червоної книги України знають одиниці. А за словами доцента кафедри біології та екології Прикарпатського університету Надії Шумської, вони увійшли ще у перше видання Червоної книги УРСР, тобто під забороною – вже понад 30 років.
«Ці багаторічні весняні квіти ростуть на вогких луках і заплавах річок, – розповідає біолог. – В Україні вони найбільше поширені саме на заході. Тобто це такий центральноєвропейський вид. На Прикарпатті їх найбільше в околицях Галича, особливо, в заплаві річки Гнила Липа. Хоча є й біля Івано-Франківська – у селах Підлужжі та Колодіївці. Саме звідси їх найчастіше й возять на продаж. Ці квіти розмножуються насінням, тому постійне зривання й топтання блокує їхнє поновлення. Вони можуть взагалі зникнути».
.jpg "Люди і первоцвіти")
…Пані Галина та Ольга до Франківська приїздять із Тлумацького району. Торгують квітами надвечір, біля Вічевого майдану. Кажуть, місце гарне, людне. Про те, що одні з квітів, якими вони торгують – заборонені, стверджують, що не знали.
«Підсніжники – червонокнижні, то ми ними й не торгували, – говорить одна з жінок. – А от про рябчики вперше чуємо. Ми їх біля ріки збираємо, і то, лиш трошки, додаємо до букетів з нарцисами».
Красуються рябчики і ще на одній квітковій точці – на вулиці Левка Бачинського. Тут із десяток квіткарок. Усі насторожені, огризаються, жаліються на нелегке життя.
«Та може й занесені до Червоної книги, але що робити?! – обурюється старша жіночка у довгому коричневому пальто. – Не з добра тут мерзнемо. Он який час! Роботи нема. У зятя то є робота, то нема. Дочка у декреті, а в хаті ще двоє школярів, то всі на моїй пенсії».
«Розуміємо, що треба берегти природу, не темнота і книжки ж читаємо, – підтримує її сусідка. – Але що зробиш, як лиш дивишся, де б яку копійчину заробити. Були б гідні умови, робота й зарплата, то ми б також цінили природу, як, наприклад, ті німці, що ними всі так тикають».
.JPG "Люди і первоцвіти")
До речі, жінки кажуть, що їх жодного разу ніхто не перевіряв.
За словами начальника державної екоінспекції Ігоря Яківчука, 4-5 їхніх інспекторів порядку в області не зроблять. Потрібна співпраця з органами місцевого самоврядування – хоча б на рівні роз’яснювальної роботи серед населення.
«Наприклад, минулого року продаж підсніжників був масовіший, то цьогоріч вже менше, – говорить Ігор Яківчук. – Все-таки роз’яснювальна робота серед людей та серед дітей у школах щось таки дає. Ми попередили практично всіх: і директорів ринків, і владу, аби вони зі свого боку, а ми зі свого, вирішували проблему».
Зараз екоінспекція очікує другої хвилі продажу червонокнижних рослин – шафрана Гейфеля (крокус) та рододендрона карпатського червоного.
