Соціум

Лабораторія кулінарної вар’ятки. Франківчанка Ольга Мончук веде смачний блог

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Рівно два роки тому франківчанка Ольга Мончук започаткувала блог «Кулінарні варіації вар’ятки». Там вона надихає та вчить і початківців, і господинь з досвідом тому, як приготувати щось смачненьке без зайвих зусиль – легко й зі смаком. «Репортер» побував у «лабораторії», як називає блогерка свою кухню, готував з нею горіхове печиво, а за приготуванням розпитував про кулінарне вар’ятство.

02

Її кухня, то якийсь окремий світ, музей з різним кухонним начинням, спеціями, оліями. Навіть здається, що прийшов до якоїсь знахарки, бо десь висять засушені трави, квіти, різноманітне насіння в банках, сухі овочі, фрукти. Кожна банка підписана, що там, а десь вказаний і виробник, аби знала, що воно добре і треба наступного разу купити таке саме. Словом, стільки тут усього, що очі розбігаються.

Окремий куток присвячений майбутнім солодощам. На коричневій шафі поскладані різні кольорові скарбонки, а в них усе для десертів: желатин, порошок для печива, різні прибамбаси для декорування, кольорові посипки, ароматизатори, інше. А ще на кухні чи не в кожному куті – гарбузи. Які лише не хочеш.

«На перший погляд, може здатися, що в мене на кухні хаос, – сміється Оля Мончук. – Але він такий – творчий і в ньому я добре орієнтуюся, знаю, що де стоїть. На кухні я надихаюся, відпочиваю. Мені просто подобається бути кулінарним блогером, господинею, кухаркою».

Любов’ю до куховарства Оля завдячує мамі та бабусі. Каже, вони її справж­ні кулінарні кумири.

«Я завжди на кухні мамі допомагала. Пам’ятаю свої перші тістечка, які зробила від початку й до кінця, тобто сама замісила, увімкнула духовку і спек­ла, – розповідає Оля. – То було 14 лютого, а я тоді була у четвертому класі».

До речі, сьогодні також будемо готувати тістечка – горіхові. На столі вже розкладено заготовки: 100 г грецьких горіхів, 60 г масла, півтори склянки муки, півсклянки цукру, одне яйце.

Ґаздиня обсмажує горіхи на розігрітій сковорідці, десь 2-3 хвилини. Все записує, фотографує кожен рух, бо потім усі ті записи та покрокові фото викладає в інтернеті, у своєму блозі. До речі, 30 листопада тому віртуальному довіднику-щоденнику виповниться два роки. Нині там майже 200 рецептів. Їх вона шукає в різних журналах, кулінарних книгах, на інших блогах. Потім інтерпретує, переробляє, спрощує, готує по-своєму. Ось такі варіації.

03

Зараз Оля дрібно перемелює горіхи на блендері, а потім змішує всі інгре­дієнти та розтачує тісто, розповідає, як виникла ідея завести блог.

«Запланувала готувати торт Захер, перечитала дуже багато різних рецептів, відгуків, порад, – пригадує ґаздиня. – Вдався він за першим разом. Пройшов час, захотіла знову приготувати, але забула, з якого саме рецепту робила, які доповнення допустила, бо кожен рецепт все одно індивідуальний в якихось складниках, чи в способі приготування. Таких рецептів було дуже багато. Зараз уже не зможу повторити, бо не пам’ятаю, де брала, як готувала. Звідти й народилася ідея завести блог. Було складно почати, а тепер складно залишити, бо є відповідальність».

Каже, зараз їй пишуть різні люди, які готують за її рецептами, надсилають фото своїх страв, питають порад. За два роки її блог, без жодної промоції, рекламування набрав достатньої популярності в мережі.

«Є рецепти з переглядом 70 разів, а деякі – в кілька тисяч, – сміється Оля. – Серед найпопулярніших, наприклад, сирник з яблуками і маком. Я його складала з чотирьох рецептів. Хотіла відтворити такий пиріг, який пам’ятаю з дитинства. Вдалося».

05

Родзинкою блогу Оля вважає те, що він україномовний, простий і за ним легко готувати, бо є почергові фото. Плюс гарбузовий акцент. Ду-у-уже багато страв із гарбуза: перші та другі, салати, десерти, закуски. Ще хіба цукерок не робила. Вважає гарбуз, а ще сир – універсальними продуктами, бо, мовляв, з них можна приготувати все.

«Ще одна родзинка мого блогу – він франківський», – сміється кулінарка.

Горіхове тісто ставимо у кульок і в холодильник на 30 хвилин, аби відстоялося і не було крихким.

На кухню заходить кулінарний кумир Олі – її мама, пані Надія. Жінка посміхається, мовляв, якби інтернет був у її часи, то вона б також називалася кулінарним блогером.

«Я теж усе щось придумувала, – розповідає пані Надія. – Мала багато записів, але все десь пропало. Шкода. Бабуся наша готувала, молоденькою дів­чиною вчилася на кулінарних курсах ще за Польщі. І видно все те заклалося мені, а потім Олі».

Молодша кулінарка дістає бабусину книжку рецептів – Ольги Франко, видання 1929 року видання. Книжка має бабусини помітки, перекладена акуратними закладками. Оля й собі пробує адаптовувати ті рецепти на сучасний лад. Каже, готувати з тої книжки – завж­ди ризик, але все вдавалося. Зараз планує опублікувати ще два рецепти – запіканку з макаронами і білокачанною капустою та курячий бульйон.

01

«Інколи я беру прості, інколи складні страви. Інколи ті, які мають для мене якесь значення, тоді пишу особливий, особистий текст, – зізнається Оля. – З цим бульйоном мені теж хочеться зробити такий текст. Здається, що нема нічого складного в приготуванні, але тут також треба мати хист і знати деякі секрети. Наприклад, один з них. Якщо хочете, аби бульйон вийшов ще смачнішим і такий – з димком, треба розрізати цибулю на четвертинки, обсмалити їх на вогні і аж тоді додати у бульйон».

Виймаємо тісто з холодильника, додаємо ще дві столові ложки сметани, розтачуємо і вирізаємо формами. У нас виходять тістечка майже на новорічну тематику: олені, ялинки, зірочки. Печемо в добре розігрітій духовці з 6-7 хвилин.

До речі, про Новорічне меню. За словами Олі, варто зробити акцент на стравах із насіння льону, гарбуза, соняшникового чи кукурудзи. Каже, півню – володарю 2017 року – це має сподобатися.

А наші горіхові тістечка охололи. Смакота. Наступного разу спробую приготувати сама.

Читайте «Репортер» у Telegram та Instagram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні