На завершення своєї каденції Верховна Рада п’ятого скликання зробила нам усім великий подарунок. Депутати проголосували за створення єдиного державного демографічного реєстру та нові паспорти — біометричні. Що про кожного з українців знатиме держава, і коли потрібно йти за новими документами?
Від батьків до відбитків пальців
Таку ініціативу регіонала Василя Грицака депутати підтримали у другому читанні ще 2 жовтня. Згідно з нею, в Україні має бути створена база даних з відомостями про кожного із громадян.
А саме: прізвище та ім’я, дата та місце народження, відомості про батьків (усиновлювачів), громадянство, відцифрований зразок підпису, образ особи та додаткова змінна інформація — місце реєстрації, сімейний стан, приватизаційні папери і так далі. Таким чином в одній базі даних буде збиратися вся інформація про людину, її сімейне життя, соціальний та економічний статус, власність і тому подібне. Цей реєстр, як пізніше прокоментував автор законопроекту, буде створений на базі існуючої нині Державної інформаційної системи при Головному обчислювальному центрі МВС. Простіше — ним заправлятиме міліція. І, звісно, всі дані про кожного з нас будуть надійно охоронятися.
Як же їх вноситимуть у базу даних? Варіантів два. Перший — з доброї волі, написав заяву і ти там. Другий — хочеш не хочеш, а мусиш. У реєстр вас занесуть, коли ви звернетеся хоча б за одним із документів, вигляд яких змінює цей же закон. А перелік тих документів чималий — від українського й закордонного паспортів, посвідчення водія до посвідки на постійне місце проживання. У кожному з них введено обов’язкову графу — номер реєстру. Замкнене коло — без реєстру й паспорта нема.
Карточки та цифри
Зараз проект чекає підпису президента. Як прогнозує його автор, у разі позитивного рішення Януковича, створювати реєстр, як і видавати нові документи, будуть уже з 1 січня наступного року.
І ось якими будуть основні папери. Паспорт громадянина України матиме вигляд картки, що міститиме безконтактний електронний набір інформації, у народі — чіп. Крім стандартного набору, як то ім’я, стать, рік народження, на нього будуть наносити відцифрований підпис та образ обличчя. І видаватимуть його усім громадянам від народження, незалежно від віку. Як прокоментував Грицак, навіть немовля — сфотографували на руках у мами та й зробили паспорт. Дійсним такий документ буде 10 років.
Паспорт для виїзду за кордон. Він буде у формі книжечки на 32 сторінки, правий форзац якої міститиме безконтактний електронний носій інформації. Туди також вносять відцифрований підпис та образ обличчя. Цей документ також буде дійсним протягом 10 років, але для дітей до 16 — тільки на чотири.
Натомість, повальної паспортизації за новими правилами ніхто не вводитиме, запевняє автор проекту. Отримати нові паспорти можна буде за бажанням, або ж у тому випадку, якщо паспорт старого зразка був загублений, або ж людині виповниться 25 чи 45 років — тобто тоді, коли за законом все одно потрібно міняти фотографію.
У скільки це обійдеться кожному із нас, нині сказати важко. Василь Грицак у своїх коментарях озвучує різні суми: 65 і 120-грн. — за внутрішній паспорт, 350 — за закордонний. Але разом з тим запевняє, що перший біометричний внутрішній паспорт усі отримають безкоштовно.
А от державі ця новація таки влетить у копійку. За словами Грицака, тільки обладнання зчитувальними терміналами міжнародних аеропортів і пунктів перетину кордону обійдеться у 200 млн. грн. Як гадаєте, за чиї гроші це все буде робитися?
Кому воно треба?
Та захмарні витрати — далеко не основні аргументи, через які в Україні піднялася хвиля протестів. Правда, на тлі виборчої вакханалії вони були не дуже помітними.
Проти підписання закону виступають і омбудсмен, і Гельсінська спілка, і ціла низка правозахисних організацій, і навіть віряни.
Такий закон посягає на право людини на приватність, бо держава матиме аж забагато даних про своїх громадян. А це суперечить основним документам Ради Європи та ЄС щодо захисту персональних даних. Це принаймні ті аргументи, які висловлюють в офіційних листах до президента з вимогою ветувати закон.
А основні побоювання, які висловлюють правозахисники у ЗМІ, — перетворення України на міліцейську державу, де підконтрольними будуть усі — від старого до малого. Ще — сумніви в захисті даних з реєстру: що буде, коли ця інформація потрапить на чорний ринок, де охочих їх отримати є чимало, хоча б ті самі колектори?
У вірян — своя позиція. Бо хоч у законі й передбачено, що через свої релігійні переконання люди можуть відмовитися від таких паспортів, але не сказано, як саме. Тому це все суто декларативно. В інтернеті навіть поширилася версія про число звіра «666», яке, начебто, буде зашифровано у цих картках.
Глас народу
Що ж про таку новацію думають в Івано-Франківську, ми запитали на вулицях міста, пішли під паспортний стіл. Охочих говорити на цю тему виявилося не так багато. Чи то люди бояться, чи то соромляться? Більшість, ще навіть не дослухавши питання до кінця, сходу відрубувало «не знаю», «не чув, «не маю часу». «Ми щойно про це говорили. Але нічого вам розказувати не будемо», — відповіло поважне подружжя, яке якраз вийшло із дверей паспортного.
«Так, я чула про нові паспорти, — каже невисока русява дівчина, яка назвалася Світланою, оператором складальної лінії на заводі. — Знаю, що мають бути такі пластикові картки. І я до цього налаштована негативно суто з релігійної точки зору. Говорять про якісь сенсори і так далі, а також, що це поганий знак».
Пані Тетяна йшла з маленьким хлопчиком. Розповіла, знає, що ці паспорти мають бути безконтактними. А те, що навіть таку дитину, яку вона веде за руку, внесуть у якийсь реєстр, вважає зовсім не потрібною річчю. «Перепишуть нас усіх поголовно, а нащо, як думаєте?» — знизала плечима та й пішла.
Поважний пан, назвався Петром, юристом, довго обдумував свою відповідь. «Вважаю, наші люди мало обізнані у цьому питанні. А для того, щоб об’єктивно щось сказати, то треба знати всі «за» і «проти». Якби це від мене залежало, то цьому б передувала широка інформаційна кампанія. А так — нам дають кота в мішку. І який він, зможемо побачити тільки тоді, коли кіт вилізе наверх».
Comments are closed.