Нині в Івано-Франківській області є дев’ять гірських громад. У 2018 році реалізували 15 туристичних проектів – вони отримали фінансування за рахунок коштів міжнародних донорів на понад 1 млн євро та близько 900 тис грн.
Цього року проект з підтримки косівських пасічників теж отримав підтримку. Про це повідомили у четвер, 18 квітня, представники асоціації “Єврорегіон “Карпати – Україна” голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин та виконавча директорка асоціації Галина Литвин пише “Репортер”.
До теми: Горам потрібні туристи. Як на Прикарпатті виграють гранти і дружать з ЄС
Галина Литвин, виконавча директорка асоціації говорить, що одна з головних цілей асоціації – пошук фінансування проектів, які спрямовані на розвиток Карпат. Але ресурсів не є так багато, як у карпатських держав-сусідів, як от Польщі, Угорщини і Словаччини. Тому доводиться за них боротися. За її словами, для карпатських регіонів цей ресурс дає програма транскордонного співробітництва Польща – Білорусь – Україна.
Так, 17 квітня у м. Несвіж (Білорусь) на засіданні Спільного моніторингового комітету програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020 Європейського інструменту сусідства були затверджені результати другого конкурсного набору. Серед 250 поданих заявок до фінансування відібрані 74. З них – 9 проектів ініційовані асоціацією “Єврорегіон “Карпати – Україна”. Відтук у 2019-2020 роках на території Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської областей України та Підкарпатського воєводства Республіки Польща реалізовуватимуться спільні проекти із загальним бюджетом 597,3 тис. євро, з яких грант ЄС – 537,6 тис. євро.
“Це найбільша програма, яка фінансує багато напрямків. І один із них – спадщина природна та історико-культурна, – говорить Галина Литвин. – Конкурс стосувався невеликих проектів до 60 тис євро. Ми зосередилися на аспектах історії, культури та екології і подали у співпраці з польськими партнерами 13 проектів – від кухні вина і сиру до екології, розвитку туризму в природно- заповітних територіях. Було підтримано 9 проектів від Асоціації. В трьох карпатських областях з кінця літа – початку осені плануємо впроваджувати заходи”.
Читайте також: Громада мусить заробляти. У Печеніжинській ОТГ роблять ставку на унікальних баранів і малину
Так на Косівщині ГО “Об‘єднання пасічників “Карпатська екопасіка” отримає 66665 євро на збереження аборигенних карпатських бджіл. Проект має на меті зберегти популяцію та поширити традицію бджільництва у Карпатах. У рамках проекту заплановані дві науково-моніторингові експедиції високогірними пасіками Карпат. Також планують облаштувати два відкриті виставкові простори пасік “Від дуплянки до розумного вулика”, три туристичні маршрути, проводити майстер-класи. А на Закарпатті проведуть транскордонний фестиваль меду.
Також асоціація “Єврорегіон “Карпати – Україна” буде працювати над маршрутом зі збереження дерев’яних церков.
“Про це багато говорять, але через брак коштів мало роблять. Для нас важливо створити туристичний маршрут дерев’яними об’єктами архітектури – це вісім цеков, внесених до ЮНЕСКО і працювати, аби залучити відвідувачів до нього, – додає Литвин. – Друге, за чим приїжджає турист, це з`їсти і випити. Тому треба робити акцент на місцевих виробниках. У нашому фокусі будуть кулінарні традиції, пов’язані із вівчарством і виноробством. Два проекти стосуватимуться здорового способу життя. Зокрема буде проект для бігунів у Трускавці й Перемишлі та для тих хто любить сплави буде транскордонний проект на річках Сян, Стрв‘яж”.
Зараз готуються проходити підготовчі бюрократичні процедури.
Читайте також: Не грантами єдиними. Як на Франківщині Нижньовербізька ОТГ готується заробляти сама (ФОТО)
“Для нас важливо, щоб була критична кількість людей у міському самоврядуванні, які б навчилися працювати з іноземними інвестиціями. Ми набиваємо руку на Львівщині і в сусідніх областях. Косівська районна рада – найкращий приклад на теренах Івано-Франківщини у прояві бажання, підходів до праці та реалізації того, що треба братися. Вони обганяють навіть Львівщину і показують добру динаміку, – говорить Олександр Ганущин. – Івано-Франківщина активніша у карпатському конкурсі і креативніша. Львів’яни звикли до вікон і дверей, дахів, пофарбувати стіни, повісити штори у народному домі. Вже навіть не доходить до висадки парків, що може бути найпростішим проектом. У цьому плані Франківщина та моє рідне Закарпаття мають більший потенціал і їм цікаво за це боротися”.
“Ми зібрали заявки на карпатський конкурс і бачимо багато франківських ОТГ, які подаються, – додає Ганна Литвин. – Вони відходять від базових потреб соціальної інфраструктури і рухаються в бік історико-культурної природної спадщини. І це не може не тішити”.
Нагадаємо, з лютого минулого року в рамках створення польсько-українського карпатського центру культурної спадщини «Розета» косівська райрада взялася за реконструкцію частини килимового цеху під «Центр карпатської культури». На першому поверсі облаштують виставковий зал, конференц-зал, зали для майстер-класів народних ремесел, адміністративний офіс та туалети, відпочинкові зони. Верхні поверхи у проект не залучені, але райрада мусить забезпечити збереження усієї будівлі.
Кошторис – майже 22 млн грн. Косівська райрада за рахунок гранту отримає 217 081 євро. Перший із трьох траншів у 65 124 євро вже надійшов і у Косові розпочали роботи.
Comments are closed.