«Інші люди будуть йти за вами як за керівником, якщо довірятимуть вам. А довіра зміцнюється, коли вони бачать, що ви: компетентні, знаєте куди йти та щирі з працівниками»
Цього вчили українських голів ОТГ на тренінгу Академії лідерства, що минулого тижня відбувся у польському місті Щецин.
Головне – подолати бар’єри
Упродовж п’яти днів, з 19 по 23 березня, голів ОТГ вчили бути лідерами, використовувати різні стилі управління та ефективно організовувати роботу персоналу.
«Академія лідерства – це програма, яку розробила Рада Європи для керівників органів місцевого самоврядування, – розповідає тренер академії Олександра Целіщева. – Тобто цільова авдиторія в нас завжди однакова – це лідери громад. Якогось конкурсного відбору не було, адже через Академію лідерства проходять усі громади, які є учасниками програми DOBRE».
За словами Олександри, програма академії поділена на три сесії по три дні. Кожна сесія має свою тематику. Наприклад, перша присвячена індивідуальному лідерству, друга – організаційне, третя – лідерство в громаді.
«Через те, що партнерами програми DOBRE є FRDL (Фундація розвитку місцевої демократії), ми доповнили триденну сесію дводенним стажуванням, – каже Целіщева. – Щецин обрали не випадково, хотіли, аби наші учасники мали можливість відвідати польські ґміни та поспілкуватися з бургомістрами. Адже їм цікаво дізнатись, як побудована структура муніципалітету та за яким принципом працює команда».
Загалом робота Академії лідерства побудована навколо дискусій про те, як у сучасних умовах стати ефективним та компетентним лідером. Під час сесії багато уваги приділяли подоланню комунікаційних бар’єрів, розповідали про різні стилі управління та інноваційні підходи у самоврядуванні.
Акцент на бізнес
Як невелика громада може стати успішною, головам українських ОТГ показали на прикладі ґміни Ґоленюв. Її населення – майже 36 тис. Ще 20 років тому головною проблемою громади було безробіття, нині воно на рівні 2 %.
Коли ґміна отримала перші європейські кошти, місцева влада вклала їх в інфраструктуру, зокрема – в будівництво доріг.
«Навколо нашого міста – величезна мережа європейських автомагістралей, і це безпосередньо впливає на розвиток бізнесу, – каже бургомістр ґміни Роберт Крупович. – Під час наших зустрічей з інвесторами ми підкреслюємо, що, створюючи бізнес-проекти в Ґоленьові, вони матимуть найкращий доступ до західних ринків. Окрім того, оскільки ґміна знаходиться у транспортному центрі Європи, ми вирішили створити промислову зону – Індустріальний парк».
Парк облаштували на площі 470 га. Раніше то були пасовища, які мало використовувались, та з 2006 року там почали з’являтися перші підприємства. З місцевого бюджету виділили кошти на електропостачання, водовідведення та будівництво доріг. Окрім того, якщо у Ґоленюв заходив інвестор, який створював нові робочі місця, уряд ґміни звільняв його на п’ять років від усіх місцевих податків. Нині ці підприємства є основним джерелом наповнення місцевого бюджету ґміни.
Туризм і чистота
А от у сусідній ґміні Степниця акцент роблять на модернізації туристичної інфраструктури. Площа ґміни 294 км2 і це одна з найбільших ґмін Західнопоморського воєводства. Та якщо йдеться про щільність населення, то на квадратний кілометр – лише 16 людей. Майже третина території ґміни – це ліси, ще 30 % – водойми, решта – вже урбанізована територія та сільськогосподарські землі.
«На сьогодні в нашій ґміні проживає 4924 особи, але ці показники постійно ростуть, – говорить бургомістр Степниці Анджей Вигановський. – Позаяк у ґміні багато води, до нас часто приїжджають любителі вітрил. Ми навіть побудували чотири гавані, найбільша може вмістити 300 яхт. Оскільки Степниця історично була рибальським осередком, то відновили рибальський порт, а вже цьогоріч побудували порт для товарного транспорту».
Анжей Вигановський зізнається, що це все було зроблено за кошти ЄС. Та й справді у Степниці майже на кожному кроці є інформаційні знаки про допомогу з Європи, особливо уздовж берегової лінії Щецинської затоки. Наприклад, поблизу басейну морського порту, на дошці вказано суму фінансування – майже 5 млн злотих. На модернізацію порту для вітрильників отримали приблизно 4 млн. Рибальська пристань також відремонтована за європейську дотацію – близько 900 тис злотих.
Щодо лісових масивів, то влада Степниці теж вирішила використовувати їх як туристичну атракцію. Нині там побудували 54 км велодоріжок.
«Сьогодні мешканці ґміни мають абсолютно все, що треба для комфорту: водовідведення, зовнішнє освітлення, громадські приміщення, дороги та тротуари, – каже Вигановський. – Також ґміна відповідає за протипожежну безпеку. Щоб ви розуміли, найстаріша пожежна машина куплена чотири роки тому. А враховуючи те, що навколо нас вода, ми придбали два швидкі протипожежні човни».
Але перше, що кидається в око у Степниці, – це чистота вулиць. Хоч у ґміні немає комунальної служби, яка б займалася прибиранням. У муніципалітеті є комунальний відділ, і його керівник опікується водопостачанням, каналізацією, станом доріг, збиранням сміття та іншими господарськими питаннями. Відділ організує тендер, під час якого визначають підприємство, котре візьме на себе ті чи інші роботи, оплачує їх уряд ґміни. Що ж стосується конкретно сміття, то фактично ґміна платить лише за вивезення відходів з публічних місць, усе інше оплачують мешканці.
Крім того, жителі подають декларацію певної форми, у якій визначають, чи будуть вони здавати сміття сортоване (папір / скло / пластик / інше), вартість вивезення якого становить 10 злотих на місяць з людини. Ті, хто сортувати не хоче, платять 20 злотих.
Успіх залежить від людей
Ще одна ґміна, в якій українці побували з навчальним візитом, – це Злоцинець. Вона складається з двох частин, пов’язаних мережею озер. За словами бургомістра Кшиштофа Захаржевського, однією з місцевих проблем, як і інших невеликих громад Польщі, є те, що з міст виїжджає молодь. Тому тутешній уряд вишукує різні способи, аби молоді люди могли реалізувати себе на місці.
«Ми запровадили програму, яка передбачає знижки на купівлю землі для людей до 35 років, – розповідає Захаржевський. – Проводимо тендер на купівлю ділянок, і молодь, яка бере в ньому участь, сплачує лише 20 % від вартості землі на аукціоні. Після цього покупець має три роки, аби побудувати там житло. І якщо будинок побудований, то ця земля остаточно переходить у приватну власність».
Цікавим є те, що влада Злоцинця однією з перших запровадила «громадський бюджет». Тобто ґміна виділяє певну суму грошей і на зборах люди самі вирішують, куди їх вкласти.
«Також щороку наші мешканці отримують листа у вигляді брошури про податки, які їм потрібно заплатити, – говорить бургомістр. – Там розписані всі доходи ґміни, а також те, на що ми витрачаємо бюджетні гроші. Це робиться для того, аби всі знали, як працює бюджет».
Також у Злоцинці щомісяця видають газету, яку редагують самі ж мешканці. За словами Кшиштофа Захаржевського, у виданні немає оціночних суджень, реклами та політики – виключно інформація. Наклад – 50 тис примірників.
Коментар експерта
Віталій Юрків, спеціаліст з місцевого економічного розвитку програми DOBRE:
«На сьогодні головне завдання програми DOBRE – дати керівникам громад знання про те, як активізувати власну економіку та які практичні інструменти для цього потрібні. Також у центрі уваги – взаємодія бізнесу та влади, механізми залучення інвестицій, участь громадськості в економічному розвитку.
На жаль, 30-40 % громад не розуміють, що таке інвестиції. Одні пропонують будувати дорогу, інші – встановити сигналізацію в дитсадку, ще одні кажуть про станції для транспорту. Навіть над такими простими речами треба працювати, аби дати зрозуміти, що інвестиція – це те, що буде повертати інвестору гроші вже завтра чи післязавтра. Тому перед тим, як робити щось серйозне, громада мусить знати, які ресурси в неї є для росту. І цей рух має відповідати затвердженій стратегії.
Після повернення з цього тренінгу голови ОТГ мають активізувати людей у громаді, поділитись знаннями, долучитися до робочих груп у громаді та ініціатив».
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.