В Івано-Франківській області 90 % автомобільних мостів потребують ремонту. Аби привести їх до ладу, треба щонайменше 7,5 млрд грн і 10 підрядних організацій, які безперервно працюватимуть протягом п’яти років.
Фантастика? Так і є, бо в нас немає ані цих грошей, ані такої кількості спеціалістів. А що маємо?
Нині на Прикарпатті є понад 1200 автомобільних мостів. Більшість з них – 813 – перебувають на балансі департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА. За 363 мости відповідає Служба автомобільних доріг області, а за решту – комунальні підприємства місцевих рад. Але проблема у всіх одна – нема грошей на ремонт.
«Більшість мостів побудували у 60-70-х роках минулого століття, – розповідає директор департаменту будівництва, ЖКГ, містобудування та архітектури ОДА Володимир Рачкевич. – Будувалися вони за старими технологіями і не відповідають нинішнім будівельним нормам. Зокрема, конструктивні елементи цих мостів розраховані на менше навантаження. А з роками машини стали важчі, їх нині більше. От і виходить, що 90 % усіх мостів на сьогодні підлягають ремонту, заміні або перебудові».
Але старість – це не єдина причина руйнування переправ. За словами Рачкевича, зіграли свою роль і повені 2008 та 2010 років.
«Я сам мостовик, будував мости з 1980 по 2000 рік, – каже директор департаменту. – То я вам можу впевнено сказати, що за цей період русла річок опустилися від 1,5 до 2 метрів. Оголилися фундаменти старих конструкцій мостів. А позаяк вони оголені, то підлягали руйнації навіть при незначних повенях».
Ще однією причиною стало недофінансування. Адже, якщо кошти виділялися, то лише на будівництво, а про експлуатацію ніхто й не згадував.
«Хоча сам міст має служити в середньому 50 років, окремі елементи мусять міняти через три роки, деякі через сім, – пояснює чиновник. – Наприклад, стики – деформаційні шви між балками, потрібно міняти саме через три роки. Мостове полотно треба замінювати кожні сім років. Але цього ніхто не робив, бо ж не було грошей, тому затікала вода, опорні частини руйнувалися».
Офіційно аварійними сьогодні в області визнали понад 30 мостів. У облдержадміністрації якраз шукають кошти на їх відновлення. Очікують, що частину грошей виділять з обласного бюджету розвитку, частину – з дорожнього й резервного фондів.
«Департамент усі аварійні мости, на яких може статися нещасний випадок, тримає на контролі, – каже Рачкевич. – Список тих, які потребують відновлювальних робіт, ми вже передали в державний резервний фонд з проханням виділити 8 млн грн. Ще 10 млн 300 тис грн має надійти з дорожнього фонду. Деякі мости плануємо будувати з нуля, а на деяких проведемо реконструкцію за розрахунками науковців Львівської політехніки. Їхня технологія дозволяє підготувати старі конструкції до теперішнього навантаження».
Водночас у Служби автомобільних доріг є свій список аварійних мостів. У переліку – сім переправ. Зокрема, планують відремонтувати мости у Косові, Рожнові, Стопчатові, Ланчині, Сівці Войнилівській, Боднарові й Делятині. Але на це все треба 217,4 млн грн.
Та водночас у САД хваляться вже зробленим. Мовляв, за два останні роки вдалося відремонтувати мости в селах Раковець, Татарів, Криворівня, Яворів та Лука. Також здали в експлуатацію і новий міст у Драгомирчанах.
А буквально на днях заступник начальника САД Любомир Семанів доповів голові ОДА Денису Шмигалю про ремонт залізобетонного мосту в селі Буковець через річку Рибницю.
«Укріплено підпірні стінки мосту та перехідні плити проїзної частини. Здійснено ремонт деформаційних швів. Невдовзі встановлять водовідвідні лотки», – повідомив Семанів.
З одного боку, робота триває. З іншого – її майже не видно. Хоча й невідомо, чи хтось би в нинішніх умовах зміг зробити більше. Знаємо лише, що на відновлення усіх мостів треба не один мільярд і з десяток років.
«Грубо кажучи, для того, щоб тих 90 % мостів привести в належний стан та до норм ДБН, нам треба 7,5 млрд грн, – підсумовує Володимир Рачкевич. – Але навіть якби в нас були ці гроші, то аби відремонтувати всі мости, треба щонайменше 10 підрядних організацій, які б працювали п’ять років. Але таких коштів не буде. Тому моє основне завдання як балансоутримувача – забезпечити нормальну експлуатацію цих мостів і припинити подальше їх руйнування».
