Особливо цінні для збереження карпатські ліси опинилися на межі знищення. Екологи знайшли варіант їх порятунку. Що це за ліси та як їх можна врятувати – читайте далі, пише Репортер.
Івано-Франківщина – одна із чотирьох областей Карпат, у якій збереглись великі площі екологічно цінних лісів. Це і унікальні залишки пралісів – природних лісів, що існують і розвиваються без втручання людини. Це і старовікові ліси, що існують в умовах найменшого людського втручання.
А ще у нас збереглися захисні ліси, які оберігають область від руйнівних стихійних лих: зсувів ґрунту, селевих потоків, паводків у дощові періоди, зневоднення у суху літню пору. Поки що таких лісів на Франківщині ще багато, це пов’язано з високими горами з важкодоступними верхніми схилами.
Саме там, у горах, куди важко добратися людям, поки що царює дика природа, оберігаючи від знищення сталі природні та близькі до природних ліси. Там формуються водні ресурси: витоки гірських річок і річечок, струмків і водотоків. Там є джерело унікального гірського повітря, середовище існування величезної кількості рідкісних рослин і тварин. І вони, як і ми, люди, мають повне право на свій життєвий простір.
Чимало цих лісів перебувають під захистом національних природних парків області: Карпатського, Верховинського та «Гуцульщини». Загальна площа цих парків – 94,6 тис га. Однак так сталося, що значні площі особливо цінних лісів, від збереження яких залежить екологічна безпека регіону, його природна та рекреаційно-туристична привабливість, залишилися поза межами парків, в їх околицях.
У 2014-2015 роках експерти провели ідентифікацію цих прилеглих з парками лісів. Це відбувалося в рамках проекту «Збереження карпатських пралісів», який впроваджує Українське товариство охорони птахів за участі та фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства.
Експерти виявили ці особливо цінні для збереження ліси на лісогосподарських територіях, що межують з нацпарками, на загальній площі 2,6 тис га пралісів та старовікових лісів та 18,8 тис га – захисних лісів. Загалом до 90 % цих лісів зосереджені на верхніх схилах гір, на висоті 1100 метрів. Здебільшого це важкодоступні для лісового господарювання місця, і саме тому ліси тут збереглися.
Якщо у минулому ці ліси були надійно захищені від вирубування самими горами, їх недоступністю, то у теперішній час, завдяки інтенсивному техногенному розвитку суспільства, вони вже доступні для рубок. І може настати час, коли ці цінні ліси потраплять під вирубки. Це цілком можливо, зважаючи на вимогу МВФ зняти мораторій на експорт лісу-кругляка… Разом зі зникненням цих лісів зникне перспектива області на сталий рекреаційно-туристичний розвиток, міцну та здорову націю горян.
Наразі ці високогірні ліси знаходяться під мораторієм на суцільні рубки на висоті 1100 метрів над рівнем моря і вище. Тому їх перебування у лісогосподарському користуванні є невигідним, адже вирубувати їх не можна. Це також означає, що утримання цих лісів для лісогосподарських підприємств є економічно збитковим.
Зважаючи на усе це, у 2015 році Мінприроди на основі пакету документів, розроблених науковцями в рамках проекту «Збереження карпатських пралісів», надіслало у Івано-Франківську ОДА та у інші області Карпат лист щодо проведення процедури погодження розширення територій національних природних парків області з метою збереження особливо цінних лісів регіону.
Пропонована площа розширення трьох парків – приблизно 39,6 тис га. Це вдвічі більше, ніж площа самих особливо цінних для захисту лісів. І така ситуація – не випадкова, адже залишки особливо цінних лісових ділянок розпорошені серед менш цінного лісу, який слугує їм буфером та захищає від негативних чинників. І саме передача у парки особливо цінних лісових масивів у комплексі з буферними зонами дозволить повноцінно зберегти карпатські ліси.
На жаль, пройшло вже два роки від початку лобіювання екологами розширення парків за рахунок особливо цінних, переважно високогірних лісів на території області, але процедура погодження так і залишається не доведеною до логічного кінця. Робоча група не працює.
Конструктивний діалог за участі зацікавлених сторін не ведеться, не дивлячись на доручення прем’єр-міністра, звернення міністра екології. Фактично не виконується державна політика з питань екології, яка зафіксована у програмі розвитку України-2020.
Між тим, Закарпатська область відгукнулась на природоохоронну ініціативу і вже погодила розширення своїх національних природних парків за рахунок особливо цінних для збереження лісів. Таким чином створивши перспективу для подальшого кроку у сталому розвитку, а саме – розвитку сільського зеленого туризму, еко-маркетингу та соціально-економічного розвитку територій навколо.
