Долина – одне з перших міст України, яке затвердило план сталого енергетичного розвитку до 2020 року. І сьогодні про Долину говорять, як про приклад для всієї країни.
Аби не залежати лише від нафтогазодобувній промисловості, тут також успішно розвивають фермерство і створюють позитивний інвестиційний клімат.
Курс на енергоощадність
26 червня 2011 року Долина другою в Україні розробила й затвердила власний план дій сталого енергетичного розвитку до 2020 року, що є однією з головних вимог угоди мерів.
Коли енергоносії були дешевими, а українці ще не розуміли, що треба економити, Долина ризикнула і взяла курс на енергоощадність. Міський бюджет у 50 млн грн не дозволяв реалізувати амбітні плани міста. Державне фінансування заходів з енергоефективності до 2014 року було на дуже низькому рівні, а законодавча база та програми підвищення енергоефективності не вимагали високих показників.
Попри це, Долина продовжувала розробку програм. Зокрема, затвердили план сталого енергетичного розвитку до 2020 року та комплекс дій у комунальній та житловій сферах, промисловості. Ці документи були передбачені угодою про асоціацію з ЄС.
Підписання угоди про асоціацію стало викликом, бо необхідно було трансформувати економіку міста, особливо – модернізувати енергосектор. Та влада Долини була готовою до цього. До того ж європейські стандарти та вимоги до енергоефективності значно змінили пріоритети держави. Реформи в цій сфері стали сигналом для інвесторів і нових грантових програм.
Спочатку в місті запровадили систему автоматизації управління енергією у дошкільних закладах, поміняли освітлення на енергоощадне. Для цього залучали кошти ПРООН, а також вигравали конкурси для місцевого самоврядування. Мерія Долини зуміла залучити для проєктів й багатомільйонні грантові та кредитні програми від європейських інституцій. Тож сьогодні про Долину говорять як про приклад для всієї країни.
Мільйонна економія
Протягом останніх років у Долині 60% бюджетних установ перевели на твердопаливні котельні. У медичних закладах цей показник перевищує 90%. У більшості установ замінені вікна та двері, утеплені фасади.
Три з п’яти дитячих садків обладнані сонячними колекторами, які повністю покривають потреби у гарячій воді. Так, у найбільшому дитячому садку міста «Золота рибка» потужний сонячний колектор встановили за кредитні кошти Північної екологічної фінансової корпорації НЕФКО.
За словами міського голови Володимира Гаразда, такі заходи дали чималу економію. Лише за даними звіту за 2014 рік, тільки одна лікарня зекономила на газі мільйон гривень.
У грудні 2014 Долинська міськрада підписала грантову угоду на 772,6 тис євро з Європейською комісією. Відтак протягом 2015-2018 років у місті успішно реалізували проєкт «Зменшення енергоспоживання та викидів СО2 в секторі багатоквартирних житлових будинків міста Долина».
Утеплення будинків також стимулювала програма «Сталі урбаністичні демонстраційні проєкти SUDeP» – 40% вартості енергоефективних заходів компенсувала держава за програмою «Теплий кредит». Повернуті державою гроші ОСББ використовували на ремонти у під’їздах. До кінця 2018 року в Долині утеплили близько 40% усіх житлових багатоквартирних будинків.
Великий пласт роботи з інвестиціями взяло на себе КП «Долина-Інвест», яке займається розробкою проєктів, промоцією та залученням інвестицій, підготовкою місцевого індустріального парку «Долина».
Місто налагодило добрі партнерські стосунки та має високий авторитет серед міжнародних донорських організацій – ПРООН, фонду «Відродження», шведської агенції SIDA, фонду Східна Європа, агенції США з міжнародного розвитку (USAID), посольств країн ЄС та США, зокрема Норвегії, Фінляндії та Нідерландів.
За останні роки на розвиток громади в місті залучили понад 50 млн грн. Долина є активним членом ряду всеукраїнських та міжнародних асоціацій: «Енергоефективні міста України», «Міста електронного врядування», асоціації індустріальних парків України, «Climate Alliance», асоціації малих міст України.
Бджоли та ягоди
Нині Долинський район заробляє в основному на нафтогазодобувній промисловості. Таку залежність місцева влада націлена знівелювати шляхом розвитку сільського господарства та створення позитивного інвестиційного клімату.
«Після створення ОТГ місто не зможе існувати окремо від села, – говорить Олександр Кізима, керівник КП «Долина-інвест». – А хто нині допомагає місцевому селянину? Сільська рада? Смішно. Держава? Далеко. Сільські угіддя лишилися поза увагою. Відповідно, села занепадають, люди їдуть на заробітки, а землі порожні. Тому ми зробили акцент саме на цьому секторі».
Протягом 2018-2020 років за підтримки ЄС, в рамках ініціативи «Мери за економічне зростання», в Долині реалізовується надзвичайно цікавий проєкт «Співпраця задля підвищення конкурентоспроможності в секторі сільськогосподарського виробництва та диверсифікації структури місцевої економіки Долинського субрегіону». Загальна вартість проєкту – 667 442 євро, з яких грант ЄС – 520 604,72 євро. За ці гроші вирішили побудувати інфраструктурний центр «Агро-Парк».
У 2018 році Долинська міська рада й КП «Долина-Інвест» подали заявку на обласний конкурс проєктів і програм місцевого самоврядування та отримали на розвиток з обласного бюджету 290 тис грн.
Будувати економічну стратегію вирішили довкола бджільництва та ягідництва. Адже це доволі прибутковий бізнес, тим більше в районі є всі передумови для його розвитку. Нині в медовий кооператив входить 12 бджолярів.
Газета «Репортер» з 1 липня по 20 грудня 2019 року бере участь у проєкті «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу, який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та «Європейською правдою». Окремі думки, висловлені у статтях, підготовлених в рамках проєкту, є особистою позицією авторів газети і жодним чином не відображають точку зору Європейського Союзу.
