Грядки на даху. У Франківську хочуть створити міський сад (ФОТО)

Садівництво у квартирі стає дедалі популярнішим серед молоді.

Активісти з лабораторії інноваційного центру «Промприлад.Реновація» пішли далі: хочуть створити громадський сад. А для цього – робити власний компост, пише Репортер.

Вази з корків

RE:laboratory на Промприладі існує вже півтора роки. Це спільний проєкт Михайла Веклина та Ірини Максимлюк. Лабораторія – невелике приміщення у ще закритому корпусі «Промприладу». На стіні – велика картина франківської художниці Марти Пітчук. З усіх кутків дивляться речі, яким дали друге життя. На столі – швейна машинка, на якій активісти створюють нові вироби з уже використаних речей. Поруч – два стелажі з різними сумками, торбинками, блокнотами, які можна купити.

Раніше RE:laboratory проводила безкоштовні воркшопи з переробки пластику. Нині, щоб їх відвідати, треба записуватися наперед. На майстер-класах створюють нові речі з пластикових корок.

«За допомогою шредера, екструдера й термопресу ми робимо вази, підстаканники, декоративні речі, – говорить Михайло Веклин. – Інформацію, як це робити, взяли у відкритому доступі у дизайнера з Нідерландів Дейва Хаккенса. Тепер кожен може прийти і зробити це у нас безкоштовно, просто попередивши заздалегідь».

На майбутнє у Михайла та Ірини грандіозні плани: створити на першому поверсі «Промприладу» простір на 200 кв м, де облаштують міську сортувальну станцію.

«Це буде доступний інклюзивний простір, – розповідає Михайло. – Там збиратимемо вторинну сировину в населення. Також буде лабораторія, де ми будемо перешивати й переробляти речі на щось нове, корисне для людей і там же продавати. Ще плануємо зробити коворкінг для громадських організацій, де можна користуватися всім обладнанням і робити спільні великі проєкти».

Читайте: Бізнес на лаванді: як поблизу Коломиї створили маленький Прованс (ФОТО)

Планують і працювати з харчовими відходами – використати технологію висушування. Для цього хочуть купити або розробити установку, яка ділить харчові відходи на три фракції: сухі пластівці (на добриво чи корм для тварин), олію (можна спалити) і звичайну воду (вилити в каналізацію).

Компост полегшує життя

Крім того, в RE:laboratory є ідея – зробити на даху «Промприладу» міський сад Urban Green Garden. Поки її відклали через карантин, а на терасі третього поверху поставили стійку з рослинами – від 4 кв м посівних площ. Вирощують помідори, петрушку, кріп, базилік, руколу, фіолетову квасолю, патисони, перець, м’яту, мелісу, моркву, картоплю. Для цього створюють власний компост, відходи для якого збирають у закладах пілотного поверху «Промприлад.Реновація».

«Зараз харчові відходи йдуть на сміттєзвалище. Вони дуже небезпечні, бо коли починають бродити на смітниках, з них утворюється метан, який може вибухнути, і фільтрати, які отруюють довкілля», – розповідає Веклин.

Читайте: Ягоди смакують і в жовтні. Як фермер з Чукалівки зробив полуницю успішним бізнесом (ФОТО)

Михайло й Ірина – не професійні агрономи, а аматори, які вдома вирощують квіти й зелень. На своєму прикладі хочуть показати, що працювати з цим може кожен. Наприклад, можна робити власний компост і в домашніх умовах. За словами Михайла Веклина, достатньо купити органічну речовину – бокаші. Її продають в екологічних магазинах за 80 грн, пакету вистачає на рік. У велике відро насипають 3-5 см харчових відходів (лише рослинного походження), далі 0,5 см бокаші, і т. д. Бокаші забирає з відходів запах бродіння.

«Це полегшує життя і фінансово, і фізично, – розповідає Михайло. – По-перше, ми бачимо, що викидаємо, та розуміємо, що купуємо забагато. Тоді економимо. За статистикою, 15 % харчових відходів могло б не бути, якби люди не купували зайвого. По-друге, якщо ми викидаємо відходи у смітник, то мінімум раз на день маємо його виносити. Якщо ж робити компост, а ще й сортувати сміття, то можна виносити сміття раз на два тижні».

Наступного року на даху одного з корпусів планують створити міський сад десь на 600 кв м, де мешканці будуть відпочивати й вирощувати свої екологічні продукти.

«Франківці зможуть мати власну грядку і на ній вирощувати рослини, – каже Веклин. – Ми будемо за нею доглядати, поливати. Ми не будемо контролювати, чи хтось не рве овочі з чужої грядки, але будемо робити так, щоб цього не відбувалося: допомагати, консультувати. Так ми виховуємо одне одного».

Але головна ідея саду – в тому, щоб збирати вторсировину із закладів на Promprylad.Renovation, компостувати її та вирощувати продукти, які готуватимуть у цих же закладах. Так працюватиме ідея циркулярної економіки, коли за територію об’єкту не виходить сміття, а лише готова продукція чи сировина.

Читайте: Два дні сплаву по Дністру або У добрій компанії навіть сміття збирати цікаво (ФОТО)

«На зиму хочемо створювати закриту ферму, – говорить Михайло Веклин. – Кожен зможе прийти і подивитися, як вона працює. Там будемо вирощувати мікрозелень і гриби. Гриби вже посіяли, за два тижні матимемо перші шампіньйони. Також там можна буде придбати бокси, які вдома полити водою і через тиждень скуштувати мікрозелень: редиску, гірчицю, кінзу, соняшник, горох».

Город як медитація

Поки міський сад ще в проєкті, франківці можуть вирощувати зелень і в себе на балконі чи терасі. Марічка Федорук садить зелень уже сім років. За її словами, крім насолоди від процесу, так точно знаєш, що продукти без пестицидів.

«В основному вирощую приправи: базилік, петрушку, руколу, салат, тим’ян, – розповідає Марічка. – Ще – перчики чилі або помідори. Інколи вирощую сама з насіння, коли маю час і натхнення. Якщо не встигаю, то купую розсаду. Також у мене є квіти, наприклад, чорнобривці. Це більше для візуальної насолоди. А ще є кущ смородини, він якщо й родить, то кілька ягідок».

Читайте: Як побороти сміття. Вулицями Франківська скоро поїде мобіль

Сад росте на відкритому балконі на 10 поверсі. На зиму рослини «переїжджають» у квартиру. Вони не потребують багато уваги: в суху погоду поливати раз-два на день, а коли дощі, то завдяки відкритому балкону рослини мають достатньо вологи. Так само і з запиленням: наприклад на смородину й квіти прилітають комахи, а зелень цього взагалі не потребує, як і сучасні балконні сорти помідорів.

«Легше починати з розсади. Бо ви маєте готову рослинку і бачите, як вона дає плоди, – каже Марічка Федорук. – Починати можна з розмарину: він гарний, добре пахне, може рости і всередині, і зовні. Зараз вже пізно вирощувати рослину із зерна, тож у нас є ринок біля палацу Потоцьких, де можна придбати гарні саджанці. Навіть у супермаркетах можна купити готову рослину й починати збирати урожай. У цей шалений час, коли всі спішать, це така собі медитація».