Новий рік на носі. Українці вже прикрашають ялинку, чекають нових подарунків і здійснення бажань. А як святкують Новий рік у Нігерії, Іраку та Індії, нам розповіли студенти-іноземці.
Івано-Франківський медичний університет. Студенти-іноземці товпляться біля деканату. Зараз у них сесія, про святкування ще не думають. Головне – іспити. Але розповісти погоджуються. Говорять трохи українською, трохи російською, англійською. А коли вже зовсім не знають, як правильно сказати, то зазирають у телефон, інтернет і перекладають. Отак і спілкувались.
Ранковий рік
Прусті Прашант Кумар – студент з Індії. За релігією – індуїст. Новий рік родина Прашанта святкує 1 квітня. Але каже, країна багатонаціональна, релігій багато – мусульмани, християни, інші, тому в кожній частині Індії – свій календар, тому й своя дата Нового року.
1 квітня святкують Новий рік автентичні мешканці сходу Індії. Свято починається о п’ятій ранку. Родина йде до храму. Звідти приносять свячену воду та окроплюють дім. Сідають за стіл. Традиційною стравою є парата – індійський хліб. На столі немає спиртних напоїв, бо релігія не дозволяє. Але в Україні Прашант трохи зраджує правилам індуїзму. Каже, спиртне вживає, трохи, на свята.
На свій Новий рік індуси влаштовують пікнік з родичами чи друзями. Дарують один одному подарунки. Найбільше хлопцеві запам’ятався подарунок від батьків два роки тому.
«Це була власна бібліотека, книг десь 50-60, – каже Прашант. – Бо я дуже люблю читати».
Новорічної ялинки в індусів немає, є різдвяна. До речі, Різдво в Індії святкують як і католики – 25 грудня. Діда Мороза чи Санта Клауса теж нема. Зате Прашант побував у ролі Діда Мороза в нас, у Франківську. Минулого року хлопець разом з українськими друзями ходив у дитячий будинок, вітали сиріт зі святом. Костюм, борода, мішок за плечима – роль доброго дідуся йому сподобалася.
«Це був сюрприз для діток, – говорить студент-іноземець, – вони дуже раділи подарункам, а я був просто щасливий».
Ніч у церкві
Гібсон Околох з Нігерії, він – християнин. Але більша частина населення в країні – мусульмани. Новий рік нігерійці-християни святкують 31 грудня, але починають зранку. Родина збирається за столом, потім можуть піти ще у ресторан. А далі – в село, провідати бабусю і дідуся, якщо є.
Усі в національних костюмах – це така традиція. Вдома – ялинка, точнісінько таке саме дерево, як у нас. На вулиці – феєрверки.
Коли українці ввечері 31 грудня роблять останні приготування до святкового столу, нігерійці-християни йдуть до церкви. Ми загадуємо новорічні бажання, а родина Гібсона в той час у в церкві про найзаповітніше просить Бога. Із храму повертаються о першій ночі та, ще трохи поспілкувавшись, розходяться по домівках. А зранку – знову до церкви, потім – за святковий стіл. Щодо страв – то тут немає ніяких правил, кожен готує, що забажає. Але от для гостя роблять виключення. У Нігерії на Новий рік є така традиція – якщо гість чогось побажає – спеціально для нього готують страву. Адже в Нігерії проживає дуже багато різних народів, тому так демонструють повагу до усіх.
Мусульмани бажають миру
Султан Сейф – з Іраку, він мусульманин. На Батьківщині у Сейфа зараз 1436 рік. Новий рік в Іраку є, але вони його не святкують. Єдине, що відрізняє цей день від інших, – це вихідний.
«Перший Мухаррам – це наш Новий рік, – каже Сейф. – Мухаррам – це назва місяця, першого місяця мусульманського календаря». До речі, мусульманський Новий рік вже минув, він був 25 жовтня за нашим календарем. І кожного року ця дата змінюється.
А от араби-християни святкують Новий рік так само, як українці – святковий стіл, ялинка.
«У нас є знайомі християни, ми ходимо до них у гості на Новий рік, – каже Сейф. – А вони до нас на наші свята, наприклад, на Рамадан».
Але всі ці шість років, що Сейф навчається у Франківську, то Новий рік святкує за нашими традиціями.
«Ми святкуємо, як ви, бо ми у вас живемо, – каже мусульманин. – Минулого року в новорічну ніч ми були в центрі міста біля ялинки, а цьогоріч ще не знаємо, де будемо святкувати. От здамо сесію, а потім вирішимо».
Українцям Сейф бажає миру, адже добре знає, що таке війна, в Іраку зараз, каже, ще гірше.
