Газета Соціум

Франківськ дитячий. На що хворіють школярі та як цьому зарадити

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
За результатами медичного огляду в івано-франківських освітніх закладах майже 2,5 тис школярів мають порушення зору, пише “Репортер”.

Серед дошкільнят лідерами є вади мовлення і хвороби серцево-судинної системи. То на що найбільше хворіють наші діти та як цьому зарадити?

Погано бачать і говорять

Про результати медоглядів у 2019 році звітувала на нараді у міського голови заступниця директора департаменту освіти і науки Наталія Микула.

«У нас є чотири рівні профілактичного медогляду дітей: у 5-6, 11, 14-15 і 16-17 років, – каже Микула. – Минулого року медогляди пройшли понад 29,5 тис дітей. У школярів найчастіше визначали порушення зору та мовленнєвого апарату, дифузний зоб, порушення постави. Також 110 учням поставили діаг­ноз ожиріння. Ця цифра збільшується, і нас це турбує».

Порушення гостроти зору поставили майже 2,5 тис дітей, приблизно 1,5 тис мають проблеми з мовленням. Далі йде дифузний зоб (265 дітей) та порушення постави (226 дітей). Менше 200 школярів мають хронічні захворювання лор-органів, по 110 – плоскостопість та ожиріння. Лише вісьмом учням поставили діагноз сколіоз. 208 мають інші захворювання.

Коли весна не тішить. Як рятуватися від сезонної алергії

Не краща ситуація і в дошкільнят. 413 дітей мають вади мовлення, 261 – захворювання серцево-судинної системи, 258 – поганий зір. 234 дитини отримали діагноз плоскостопість, 201 – захворювання органів травлення, 129 мають порушення постави.

«Відповідно до результатів медоглядів, проводиться розподіл дітей на заняття фізкультурою, – говорить Наталія Микула. – Серед школярів 85 % ходять в основну групу, 12 % – у підготовчу, 2,5 % – у спеціальну, а 146 звільнені від фізкультури. Серед дошкільнят 79,5 % займаються в основній групі, 19 % – у підготовчій, 1,5 % – у спеціальній групі».

Із скаргами під час навчального процесу діти можуть звернутися у медичні кабінети, їх у франківських школах є 44. У закладах дошкільної освіти працюють 43 медичні блоки з ізоляторами на 47 ліжок. Також є 16 стоматкабінетів. Заклади освіти обслуговують 139 працівників медперсоналу.

«Якщо в закладі освіти навчається від 100 дітей, там має бути медсестра, а якщо від тисячі – а таких шкіл у нас у місті 13 – на пів ставки має працювати лікар, – каже Микула. – Тепер зарплату медпрацівників у школах виплачуватиме місцевий бюджет, бо вони увійдуть у штатний розпис закладів освіти».

Бо їдять неправильно

За словами лікарки по роботі зі школярами міста міської дитячої поліклініки Олени Осовської, у 2019 році 70 % від всіх хвороб склали захворювання дихальної системи.

«На другому місці – хвороби вуха, цього року їх стало більше, – говорить Олена Осовська. – Треті – інфекційні захворювання. Минулого року був спалах кору, цьогоріч майже вдвічі збільшилася кількість захворюваності на вітряну віспу, скарлатину, гастроентероколіти».

Далі йдуть травми та отруєння, при чому кількість шкільних травм щороку зростає, зараз це – 4,8 %.

На лікаря немає часу, – як лікуються франківці (ФОТО)

«Багато травм було на перервах, фізкультурі, – розповідає Осовська. – Найчастіше траплялися травми рук, ніг, було декілька струсів мозку. Не завжди вчителі можуть цьому зарадити. Частково травматизм може бути пов’язаний з тим, що діти не отримують достатньо кальцію в харчуванні. Тому, якщо впали, – або розтягнення, або сильний забій, або перелом – не вміють згрупуватися».

Далі йдуть захворювання кістково-м’язевої системи: сколіози, порушення постави, а також порушення зору та захворювання ендокринної системи, серед яких ожиріння, яке тягне за собою цукровий діабет, кардіопатію та інші хвороби. Причина – неправильний спосіб життя.

«Дитина мало буває на свіжому повітрі, неправильно організоване її робоче місце. Якщо у школі парти більш-менш пристосовані під кожну дитину, то вдома вона може сидіти й напівлежачи. А перед монітором і перед ґаджетами – згорблена, – каже лікарка. – Від цього й проблеми з поставою, а також із зором».

Щодо захворювань ендокринної та травної систем, то тут винне неправильне харчування. Незважаючи на запровадження у школах нового меню, діти все одно люблять перекушувати фаст-фудом.

«Неправильне харчування викликає також жовчокам’яну хворобу, захворювання жовчовивідних шляхів, виразкові хвороби, – розказує Олена Осовська. – У нас збільшилася кількість дітей, які мають вроджену патологію жовчного міхура: він зігнутий, s-подібний, з перетяжками. Якщо така дитина їсть жирну, смажену або холодну їжу, харчується нерегулярно, жовч не виділяється вчасно, застоюється, запалюються жовчеві ходи… Таким чином можуть утворюватися камінці, виникають захворювання шлунка і підшлункової залози. Вони ведуть за собою порушення обміну речовин та інших систем».

Плавання замість телефону

Щоб дитина не заробила проблем із зором та поставою, Олена Осовська рекомендує обмежити використання ґаджетів і комп’ютера.

«До першого класу ґаджетів взагалі не має бути, навіть перегляд мультиків обмежений до 20 хвилин на день, – каже лікарка. – У молодшій школі ґад­жети можна використовувати максимум 30-40 хвилин. Батьки мають знайти стимул відірвати дитину від телефону, зацікавити чимось – екскурсією, поїздкою, активним відпочинком на свіжому повітрі, спортом. Наприклад, рекомендую плавання: корисно для постави і загалом для здоров’я, знижується ризик інфекційних захворювань та захворювань дихальних шляхів».

Якщо у дитини вже зафіксували порушення зору, треба терміново міняти режим дня і виконувати зорову гімнастику, щоб захворювання не стало хронічним. У групі ризику перебувають діти, батьки яких самі мали поганий зір. Таких дітей рекомендують регулярно перевіряти у офтальмолога вже з шести місяців.

Від любові не тікають. Скільки дітей шукали на Прикарпатті та чому вони йшли з дому

Щодо великої кількості дітей із серцево-судинними захворюваннями, то це пов’язано із покращеною в останні роки УЗД-діагностикою серця.

«Зараз такий діагноз як пролапс міт­рального клапану ставлять кожній третій дитині, – пояснює Олена Осовська. – Це – серцево-судинне захворювання, але якщо у дитини нормальний режим дня, вона активна, нормально харчується, не має інфекційних захворювань, які можуть дати поштовх до більш серйозних проблем з серцем, тоді це фактично вважається нормою. Якщо перенесена хвороба дає ускладнення на серце, тоді вже ставлять діагноз кардіоміопатії і вже треба лікуватися».

Логопедичні проблеми переважно зустрічаються у малечі, але якщо їх вчасно не вилікувати, залишаються і у підлітковому, і в дорослому віці.

«Буває, дитина 14-15 років розмовляє нечітко: скоріш за все, батьки зовсім не займалися її вимовою, – каже Олена Осовська. – Вже з трьох років треба звертатися до логопеда. Якщо з дитиною почати займатися ще до школи, неправильну вимову можна вилікувати».

Авторка: Ольга Романська
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Comments are closed.