Про це у четвер, 8 листопада, повідомили на прес-конференції з руйнування Національного природного парку ПП Гуцульщина у прес-клубі реформ.
Представниця Українського товариства охорони птахів, керівник проекту «Збереження карпатських пралісів» Ольга Яремченко заявила, що на Івано-Франківщині, на відміну від інших областей, не ведеться жодної конструктивної роботи на виконання указу президента про «Додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об`єктів природно- заповідного фонду», пише “Репортер”.
«Франківщина не рухається вперед. Усі 5 місяців ми товчемося на місці. Ідея підтримується на словах, але на цьому – все, – каже Яремченко. – Ми пропонуємо розширити територію нацпарків області до 39 тис га. І готові до конструктивного діалогу, сподіваємося на підтримку. Розширення Верховинського парку дасть можливість сформувати транскордонний біосферний заповідник. А це – міжнародна співпраця, туризм і кошти на сталий розвиток».
Читайте: Верховинський НПП розширюють – лісгосп лякає гуцулів заборонами
Нагадує, що минулого року був указ президента, в якому чітко прописана важливість створення транскордонних парків.
«Маємо безпрецедентний випадок руйнування парку Гуцульщина. Вилучення земель парку і повернення їх у лісгосп – поза законом, – говорить Ольга Яремченко. – Це недопустимо, навіть деталі обговорювати не варто! А керівництво області мовчки за цим спостерігає і – жодних дій! Лісівники не йдуть навіть на діалог з Мінприродою. Ми не проти розвитку лісового господарств, ми за гармонійний сталий розвиток Карпат».
Регіональний координатор збереження карпатських пралісів Василь Мочан каже, минулого року голова ІФ ОДА доручив опрацювати розширення нацпарків області. І тоді вирішили спершу працювати над одним парком – Верховинським.
«Спочатку йшлося про 5,5 тис га. Та потім лісівники від цього відмовилися, – говорить Мочан. – У липні ми вкотре пропонували зустрітися представникам Мінприроди, лісівників та громадськості. Зустріч не відбулася – представники управління ліс господарства лише ознайомилися із пропозиціями. І після 27 липня лісівники на контакт в обговорення не йдуть. На цій території 78% ліси не доступні – на висоті понад 1100 м, і вони не придатні для ведення лісового господарства. Ми не проти рубок взагалі. Але це доцільніше робити у складі нацпарків. У порівнянні з іншими областями, на Франківщині навіть немає діалогу».
Читайте: Мораторій на вирубування пралісу спровокував лісорубів зрізати у Карпатах побільше унікальних дерев (ВІДЕО)
«Турист приїде до нас, лише якщо будуть зелені ліси, – говорить Юрій Стефурак, в.о. директора НПП Гуцульщина. – Щораз менше є скептиків, що парк – це зло. Але є й ложка дьогтю. Голова Пістинськоі сільради з самого початку зазіхав на окремі території парку і мав споживацькі інтереси. Нині досі ведеться судова тяганина за незаконну зміну генплану і внесення до нього земель НПП Гуцульщина. У червні 2018 року сесія сільради приймає рішення передати землі НПП до Кутського лісгоспу і припинити діяльність парку. Ми звернулися в усі інстанції аж до президента. Нині рішення сільради зупинене прокуратурою, відкриті кілька кримінальних проваджень».
Депутат косівськоі сільради Петро Іванишин на те заявляє, що нищення нацпарку ведеться його ж керівництвом:
«Хочу заявити про хижацькі інтереси парку. Усі гроші з туризму йдуть не на розвиток парку, а осідають у кишенях керівництва. В Шешорах немає жодного туристичного маршруту. Екоінспекція нарахувала мільйонні збитки. Нацпарк – це лісозаготівельна фірма».
«Ми налаштовані на з’ясування реальної ситуації і на діалог. Але те, що зараз діється, – недопустимо. Подавайте пропозиції змін до указу президента. А забирати землі рішенням сесіі й господарювати – це неправильно», – відповідає Ольга Яремченко.
Стефурак додає, що Петро Іванишин – головний лісничий лісгоспу і його слова – неправдиві.
Читайте: Карпатські праліси треба рятувати. Зараз усе в руках областей
«Їхній інтерес – порубати все, – каже Юрій Стефурак. – Ми обійшли всі сільради. Є моменти, які ми узгодили і які ні. Зрозуміло, що має бути заміна вилучених ділянок. І ми націлюємося на розумну співпрацю. Бо населеним пунктам потрібна земля під сміттєзвалища, кладовища чи будівництво».
Врешті, керівник прес-клубу Іван Ципердюк підсумовує, що важливо, аби в цьому конфліктному питанні все ж взяли участь представники і управління лісового господарства, і ОДА, які нині самоусунулися.
