Франківець Ростислав Шпук створив на сайті Кабінету міністрів петицію про надання статусу пам’ятки національного значення колишньому готелю “Дністер” – будинку за адресами Січових Стрільців, 12 / Шевченка, 1 у Франківську. Нові власники радикально змінили вигляд пам’ятки, надбудувавши два поверхи та захопивши прохідний громадський простір. Історичний статус будівлі потребує захисту, а сама споруда – відновлення. Про це йдеться у тексті петиції, пише Репортер.
В цьому будинку засідали уряд і Національна Рада ЗУНР, а 3 січня 1919 року був схвалений історичний Універсал про Злуку з Українською Народною республікою (УНР), який окреслив кордони сучасної Великої України. Це уможливило підписання Акту Злуки в Києві, що стало найсвітлішою і наймасовішою урочистою подією в нашій історії. А 22 січня 1990 року від дверей цієї будівлі простягнувся живий Ланцюг злуки з Івано-Франківська до Києва.
В Україні є небагато споруд, які зіграли таку визначну роль в її історії. Споруда також є архітектурним твором видатного віденського архітектора Фредерика Януша і є однією з перших в країні з цільним вертикально-горизонтальним бетонним каркасом, технологія, яку запозичили сучасники і безальтернативно використовують через 110 років, – йдеться в тексті петиції.
Попри наведені вище дані, нові приватні власники, порушивши норми Конституції і Закону про охорону культурної спадщини, радикально змінили вигляд пам’ятки, надбудувавши два поверхи та захопивши прохідний громадський простір. Історичний статус будівлі потребує захисту, а сама споруда відновлення.
До теми: Бойки в апеляції відбилися від припису мерії щодо готелю “Дністер”
До кінця збору підписів, аби готель”Дністер” отримав статус пам’ятки національного значення, залишилось 70 днів.
Проголосувати можна за посиланням.
Тут творилась історія, де було доведено, що єдина велика Україна можлива, промальовано її теперішні контури і проголошено акт злуки двох її половин. Будинок, через який пройшли всі перші особи УНР і ЗУНР, тепер вони герої історії. Цей будинок захищений Законом і Конституцією як памʼятка історичної спадщини і архітектури. З його зовнішністю закони країни не дозволяють робити нічого, крім реставрації. Він недоторканний, – говорить Ростислав Шпук. – Тепер це будинок, частини якого вже не існує, так само як у багатьох будинків на нашому сході. Але зруйнований він не війною, його зруйнували ті, що звуться українцями, нівелюючи це горде й відповідальне звання: невіглаством, аморальністю і злочинністю.
