Собаки без повідків і намордників вільно гасають територією, бігають дерев’яними гірками. У Франківську облаштували перший і поки єдиний майданчик для вигулу собак. Обіцяють – по одному щороку.
Думали давно
Проблемою вигулу собак у місті зайнялися ще у 2000 році. Тоді виконком визначив 14 місць, де з ними можна гуляти безперешкодно. Наприклад, на розі вулиць Гаркуші-Лепкого, на Тролейбусній біля депо, в районі міського озера (Південний бульвар), правий бік вулиці Івасюка (біля гаражів), пустир на вулиці Ребета тощо. Про ті місця більшість собачників і не знали, а як знали, то не водили, бо часто ті місця були занедбані. собаки
І ось, нарешті, у місті облаштували перший майданчик для вільного вигулу собак не десь на пустирі, а в нормальній зеленій зоні – на вулиці Парковій. Його будівництво розпочали ще минулого року.
До теми: Діти, собаки і довіра. У Франківську малюків вчать спілкуватися з чотирилапими
Нині тут є все для собак – дерев’яна гірка, гойдалка, пісок, де вони можуть сходити в туалет, смітники й поставлять додатково пакети, аби господарі могли взяти й прибрати за улюбленцем. А для власників чотирилапих є лавочки для відпочинку.
Територія обгороджена і людина може пустити тварину погуляти без повідка чи намордника, аби та погасала територією.
Майданчик відкритий і безкоштовний.
«Майданчик облаштований досить просто. Є загальні стандартні вимоги, ми їх і виконали, – говорить головний комунальник міста Михайло Смушак. – Загальний кошторис майданчика – понад 270 тис грн. Поки, дай Бог, аби ми робили по майданчику в рік. Якщо будемо будувати систематично, то за 10 років, умовно, будемо мати десять і це буде дуже позитивно».
Читайте: Як живе собака-обнімака або Один день у “Домі Сірка” (ФОТО)
За словами начальника управління інфраструктурної політики Назарія Рогіва, таку практику запозичили у країнах Європи. Каже, неодноразово звертали увагу, коли подорожували. Дивилися й набиралися досвіду.
«Коли вирішили робити це у Франківську, то залучили власників чотирилапих улюбленців, бо краще за них ніхто не знає, що собаці буде краще, – говорить Рогів. – Тому ми долучали активістів, які займаються дресируванням тварин».
Аби вписати майданчик у вимоги законодавства, звернулися до департаменту архітектури.
«Вони проаналізували плани територій, які в них є, і, крім парку на Молодіжній, запропонували ще декілька місць, де в перспективі могли б бути такі майданчики, – говорить Рогів. – На Набережній Стефаника – біля автодрому, ще один на вулиці Целевича – біля насосної станції та на західному березі міського озера. Зараз це все у процесі обговорень та погоджень. Якщо буде надходження з місцевого бюджету, будемо робити проектно-кошторисну документацію, знову проводити тендер і виконувати роботи».
Наталія Никонорова – спеціаліст з дресирування тварин, а також одна з тих, хто допомагав розробляти проект майданчика, каже, зробили його непогано.
«Принаймні краще, ніж у Львові у парку Франка, – говорить Никонорова. – Поверхню розрівняли, обгородили сіткою, багато снарядів не тулили. Ті, що є (гірка, бум, гойдалка) – зроблені нормально. Плюс є лавки, урни та контейнер для зберігання снарядів, які розбираються. Це теж добре. Але є мінуси. Дерев навколо майданчику мало, вони невисокі, тіні майже не дають. Влітку, особливо вдень, буде пекло. Ще снаряди поставили не так, як я радила. Звичайно, це не кримінал, але не дуже зручно для занять з собаками».
На цьому майданчику вона буде проводити заняття з дресирування собак, на які можуть долучитися й інші. Але поки боїться, бо на території багато побутового сміття, скло. Його не видно, але тварини можуть пошкодити лапи. Каже, треба ще раз зібрати толоку, а там вже засіяти газон.
Наші собаки в Європі
Ольга Ковальчук із Болехова понад 20 років мешкає у Берліні. Говорить, у німців завести домашнього улюбленця – дуже серйозна справа, майже як дитину. Розповідає, що кожна собака має бути зареєстрована в мерії. Там їй видають жетон із номером, який кріплять собаці на нашийник. Щорічно за кожну тварину її власник сплачує немалий податок – від 30 до 300 євро.
«Частина з цих коштів і йде на облаштування й догляд за зонами для собак, – говорить жінка. – Таких у Берліні – чи не в кожній зеленій зоні, де собаку можна вигулювати без повідка та намордника. Якщо собака йде по вулиці без повідка – відповідальність за те, що вона зробить – на господареві. Була свідком, як собака підбігла до жінки, яка говорила російською. Чи тварина так зреагувала на іншу мову, чи на шубу, в якій вона була одягнена, не знаю, але почала стрибати до неї. Жінка кричала про компенсацію за шубу. Думаю, господар сплатив чималу суму».
А франківчанка Анастасія Леонова ділиться досвідом Кракова. Вона кілька років мешкає в Польщі та має маленького йоркшира. Каже, у Кракові офіційно є вісім місць для вигулу. Всі обладнані спеціальними «атракціонами» – колодами, тунелями, гірками. Також у місцях публічних, парках для всіх, є спецсмітники для відходів, у деяких місцях – одноразові пакети, рукавички.
«У Варшаві, наприклад, пакети з маленькою картонною лопаткою для зручності прибирання. Штрафи є від 20 злотих до 500, якщо зловить поліція, – каже Анастасія. – Також у деяких містах можуть штрафувати за відсутність пакетика з собою. А ще сусід або хто інший може зробити фото і вислати в поліцію. Тоді напевно оштрафують – від 250 злотих. Тобто це обов’язок всіх, відомо що незнання права, не звільняє від відповідальності.
Цікавим є те, що все частіше собакам відкритий вхід до кафе чи ресторанів, де на них завжди чекає свіжа вода, або навіть якийсь смаколик.
Comments are closed.