В суботу, 24 травня, під час Ukrainian Action Forum в Івано-Франківську відбулася панельна дискусія «М’яка сила довгих рішень» про те, як стратегічні підходи формують силу суспільства навіть у час війни.
Учасники обговорили, чому довготривалі стратегії, побудовані на довірі, освіті та культурі, є критично важливими для майбутнього України. Серед спікерів — військовослужбовиця та політикиня Оксана Сироїд, засновник книгарні «Сенс» Олексій Ерінчак, громадський діяч Адам Харлампович, а також капелан і політолог Андрій Зелінський. Модерувала розмову виконавча директорка Аспен Інституту Київ Юлія Тичківська, пише Репортер.
Модераторка Юлія Тичківська, виконавча директорка Aspen Institute Kyiv на початку розмови наголосила, що час викликів потребує швидких дій. Але водночас потрібно думати про те, що — далі, творити і осмислювати майбутнє. Тому мета цієї панелі — говорити не про реакцію, а про свідоме вибудовування країни.
«Ми будемо дивитися на цю довгу перспективу, яка створює середовище, де людина не просто виконує якусь функцію, а стає носієм смислів, стає носієм відповідальності. І ми будемо говорити про цю глибинну рамку з різних сторін», – говорить Юлія Тичківська.
Довгі рішення: глибина проти миттєвості
Тільки довгі рішення дають якісну зміну. Вони вимагають зрілості, смирення і участі. З одного боку, на все свій час. Але з іншого боку, якщо ми просто будемо сидіти і чекати, то той час може ніколи не настати. А це означає, що ти мусиш брати участь і наближати той час, – каже Оксана Сироїд, молодша лейтенантка Хартії, доцентка, викладачка, політикиня.
Олексій Ерінчак, засновник книгарні Sens, говорив про силу громади і зворотний зв’язок від людей.
Ми формуємо інфраструктуру, ми формуємо рух, ми формуємо напрямок. Можливо, підказуємо, але це напрямок, який має захопити, дати надію і тоді люди повірять і почнуть рухатися, – говорить Олексій Ерінчак. – Через велику кількість долучених людей можна доволі швидко верифікувати, чи ми туди йдемо. Бо можна приймати рішення про якийсь продукт в культурі, в освіті, випустити на ринок і зрозуміти, що він не лягає людям. Тому я за синергію довгих складних рішень, де ми не очікуємо результату, можливо, навіть за свого життя, але ми бачимо, як на нього реагує ринок, люди, суспільство, держава. Ну і коригуємо по трохи, якщо треба, не змінюючи велику картину.
Адам Харлампович, підприємець і засновник громадської платформи, переконаний — зараз найкращий час, щоб інвестувати в довгострокові рішення.
Є вправа, яка міняє фокус: відкинь статус і багатство, запитай себе — що залишиться після тебе? Це змушує глянути вглиб, побачити, що вплив — це не результат кампанії, а наслідок життя. Війна змусила українців вперше по-справжньому замислитись над довгими рішеннями. Саме зараз — найкращий час закладати майбутнє, — говорить Адам Харлампович.
Розповідаючи про ідею створення креативного хабу в Луцьку, Харлампович говорить, що нині головною валютою сучасної економіки є не гроші, а увага. Він переконаний, що у будь-яких містах майбутнього повинні бути креативні хаби.
Ми живемо вже в епоху креативної економіки і найцінніша валюта – увага. Зараз капітал іде за увагою, — каже Адам Харлампович. —Якщо ти увагу привернув, то капітал точно прийде. У кожному місті має бути більша кількість якісних локацій і більша кількість якісних полів в цих локаціях. Саме так склеюється спільнота в якісному шарі.
Читайте також: Прикарпатець розігрує особливі фото на операцію для побратима
Про крок і горизонт: інша перспектива часу
Отець Андрій Зелінський, капелан, політолог і філософ, запропонував осмислення дії як внутрішньої трансформації. За його словами, коли мова заходить про довгі рішення, варто пам’ятати, що значення має не лише горизонт, але й крок.
«Ми не формуємо нічого — ми формуємося, формуючи. Людина — істота контекстуалізована: ми завжди тягнемо за собою контексти. Майбутнього не існує — є лише завтрашні результати сьогоднішніх кроків. І саме моя відповідальність за цей крок визначає горизонт», – каже Андрій Зелінський
Його заклик — будувати мости між людьми, поколіннями, ідеями.
«Ми багато століть жили з вірусом відчуження. Повернути людині світ, інших і себе — от завдання. Лани, мости й зорі — це не метафори, це стратегія відновлення гідності», – говорить Зелінський.
За словами отця Зелінського, лани – це економіка заради життя, баланс лісів, він годує. Мости – це політика консолідації, бо нам вона потрібна. А зорі – це культура гідності, це здатність запалювати людей, які будуть з собою підсилювати їх і палити.
Під час панельного обговорення спікери зосередилися на ідеї, що довгі, осмислені дії — це складно, але саме вони дають реальний ефект.
Зокрема, за словами Андрія Зелінського, наша психіка диктує звичку до спрощення складних реальностей. Але, на його думку, серйозні трансформації потребують глибини й готовності до складного мислення.
Спрощення — це добре, але не завжди. Хочемо горизонт — боїмося робити крок. Або не обдумуємо його. І це, як правило, призводить до того, що довгі рішення у нас не потрапляють у фокус, – каже Зелінський.
Завершенням дискусії стала відповідь на питання «що потрібно, аби довгі рішення реалізовувалися».
Україна – це ми, тільки ми. Тому сьогодні час інвестувати у військо і в школу. Військо, яке бореться за свободу, та школу, яка може навчити українця бути вільним і гідним господарем своєї свободи, – говорить Зелінський.
Читайте також: Жадан у Франківську: “Щоб перемогти, нам треба багато мислячих людей”
Авторка: Ольга Суровська
