Українці другі у світі за кількістю домашніх котів. Так, дослідники порахували, що 49% жителів нашої країни мають хоча б одного кота. Про це свідчать дані дослідження німецької компанії Dalia Research. Але як щодо умов проживання тварин та відповідальності власників за них?
Останні роки Україна тільки розробляє необхідне законодавство щодо обліку тварин та гуманного ставлення до них. Які норми вже працюють та які правила ще очікують власників домашніх улюбленців, розбиралися експерти Центру громадського моніторингу та контролю.
Навіщо реєструвати тварин?
20 квітня до Верховної Ради внесли законопроект про запровадження обліку домашніх та безпритульних тварин. Документ передбачає обов’язкову реєстрацію тварин та створення єдиної електронної бази. Це стосується як собак, так і котів. Усі тварини, які досягли двомісячного віку, повинні мати ідентифікаційний номер, закріплений на нашийнику. У базу вноситься інформація про тварину, її господаря та організацію, яка провела чипування та вакцинацію. За реєстрацію стягується разовий адміністративний збір – 180 грн. Відповідно до проекту закону, домашніх улюбленців повинен реєструвати власник, щодо безхатніх тварин – відповідальність покладається на місцеву владу.
«Ніхто не приходитиме до вас додому та не перевірятиме, але, якщо тварина гуляє в публічному місці без нашийника і номерного знаку, постає питання щодо адміністративної відповідальності», – зауважує член комісії КМДА з благоустрою Данило Юрченко.
Читайте: У Калуші волонтери БО “Дім Сірка” рятували вівчарку від господарки
Варто зазначити, що такі великі міста, як Київ, Харків та Львів, вже мають міські бази тварин, куди власники можуть вносити дані своїх улюбленців. Якщо собака загубилась або когось покусала, реєстрація дає можливість швидко віднайти її господаря. У загальноукраїнському масштабі такої базі досі не існує. За словами одного з авторів законопроекту Ірини Суслової, облік тварин повинен не тільки поставити на контроль домашніх тварин, а й зменшити кількість безхатніх. Адже власники не зможуть безкарно викидати їх на вулицю.
Штрафи та більше уваги до здоров’я
Ще однією гучною новацією законопроекту є штраф від 850 до 1700 гривень за неприбрані екскременти тварини. Контролювати виконання правил буде Національна поліція.
Крім того, українців хочуть зобов’язати піклуватися про здоров’я власних улюбленців. У разі ухвалення закону власники щонайменше раз на три роки повинні будуть відвідувати ветеринара та робити необхідні щеплення.
«Що стосується відсутності вакцинації, то за це ми кожен рік платимо життями людей. Власник повинен бути юридично прив’язаний до тварини. Потрібна ідентифікація», – зауважує координатор проектів фонду «Чотири лапи» Марина Шквиря.
Якщо породу собаки визнано потенційно небезпечною, тварині доведеться проходити психіатричний огляд, а господарю навчатися у кінологічному центрі з догляду за своїм улюбленцем. У проекті закону встановлюється перелік таких порід, зокрема, доберман, ротвейлер, кілька різновидів догів, вівчарок, мастифів і тер’єрів. Важливо знати, що, якщо собака заподіяла шкоду здоров’ю людей або їхньому майну, господар буде нести адміністративну відповідальність. Обсяг штрафу повинен визначатися у судовому порядку залежно від ступеня заподіяної шкоди.
Крім того, законом планують заборонити робити домашнім улюбленцям косметичні операції, які не пов’язані зі здоров’ям тварини. Йдеться про обрізання хвостів, вух, видалення кігтів та зубів. Винятком у цьому переліку є лише стерилізація. Щодо безпритульних тварин, то закон передбачає їхню обов’язкову біостерилізацію.
Читайте: У Франківську тварин більше не використовуватимуть у цирку
«Те, що безпородних собак потрібно стерилізувати, – правильно, адже ми не знаємо їхнього родоводу. Передусім потрібно влаштовувати вже народжених і нещасних, які поневіряються на вулицях або сидять у притулках. А не плодити нових, не розуміючи, куди їх узагалі дівати», – підтримує пропозицію керівник притулку для бездомних тварин «Сіріус» Олександра Мезінова.
Недоліком законопроекту експерти називають відсутність поділу тварин на тих, які утримуються у місті та селі. Адже у селах, де переважають безпородні собаки, господарі можуть не захотіти займатись реєстрацією та стерилізацією. Один із авторів документу Андрій Немировський із критикою згоден і запевняє, що документ ще зазнаватиме змін.
«На жаль, ми не можемо розділити село й місто, бо це вже буде федералізація. Це робиться окремою програмою, де це враховуватиметься», – зауважує депутат.
Наразі ж законопроект включений до порядку денного Верховної Ради й очікує на перше читання.
Відповідальність за жорстокість
Якщо закон про облік домашніх улюбленців – ще справа майбутнього, то відповідальність за негуманне ставлення до тварин існує вже зараз. 1 серпня минулого року Президент України Петро Порошенко підписав закон про посилення відповідальності за жорстоке поводження з тваринами. І якщо раніше Кримінальний кодекс передбачав максимальне покарання за знущання над тваринами 2 роки позбавлення волі, то зараз цей термін зріс до 8 років.
Відповідно до закону, за насильницькі дії, порушення правил утримання, а також залишення тварини напризволяще передбачений штраф від 3400 до 5100 грн. Якщо тварин дві і більше, то порушнику вже доведеться заплатити від 5100 грн до 8500 грн штрафу. За знущання у присутності неповнолітнього передбачається покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 3 до 5 років, а дії з особливою жорстокістю караються строком від 5 до 8 років.
Читайте: У Калуші виявили кістки доісторичної тварини. Припускають, що це шаблезубий тигр (ФОТО)
Так, жителя Луцька засудили до 5 років в’язниці за знущання над кошенятами. 21-річний хлопець викидав тварин із вікна та тримав у морозильній камері. Як зазначають зоозахисники, раніше таке покарання не було б можливим. Адже поліцейські не мали права складати протоколи за статтею «жорстоке поводження з тваринами», таке право було лише в інспекторів з охорони довкілля. Тепер повноваження Нацполіції розширені, а суди почали виносити відповідні вироки.
«Це маленький крок до цивілізації. Якщо раніше людина за знущання над тваринами могла отримати штраф близько ста гривень, зараз цю суму збільшили до 3500 гривень. Також з’являється поняття кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами. Але якщо раніше ті страшні садисти, які вирізали очі тварин, а потім знімали це на відео, обходилися штрафами у кілька сотень гривень, зараз будуть нести вже більш високу відповідальність», – пояснює засновник руху із захисту прав тварин UAnimals Олександр Тодорчук.
Читайте: Інтернет-мем Гусь очолив протест проти тварин у цирках і дельфінаріях (КОМІКСИ)
Ставлення до тварин – показник людяності суспільства. І Україні ще є над чим працювати. Попри певні законодавчі зрушення та перші реальні покарання за жорстокість, Україну чекає ще довгий шлях до гуманності та відповідальності.
