Про соціальні плакати, каліграфію, ілюстрацію та дизайн інтер’єру говорили у Франківську. І це далеко не весь перелік тем, які обговорили під час 12-годинного марафону 13 спікерів наймасштабнішої дизайн-події Західної України – «Design Village».
Найцікавіше зі сказаного занотував «Репортер».
Закінчити ремонт і вижити
Дмитро Сівак та Артем Тригубчак, засновники студії інтер’єрів та архітектури «S&T architects», розповіли про нетипові помилки та як зробити так, щоб ремонт не тривав цілу вічність.
Порада перша – уникати чужих порад.
«Ми виділили три групи найнебезпечніших із них, – каже Артем Тригубчак. – Перша – поради будівельників і виконробів. Так, це потрібні люди в ремонті, без них його не можна уявити. Однак, не маючи художньої освіти, вони не соромляться роздавати клієнтам поради. Далі – поради від друзів. З ними класно відпочивати, проводити час, але це не робить їх компетентними в дизайні».
«Не менш небезпечна група – батьки, – говорить Дмитро Сівак. – Зазвичай від них ми чуємо слово «затишок». І якщо в нас в інтер’єрі є щось бетонне, то це смерть. Усе має бути теплим, за шторами, бежевим і мармуровим. Та варто пам’ятати, що ви робите інтер’єр для себе і жити там будете ви. Тому, крім себе та професіоналів, слухати нікого не треба».
Порада друга – уникати стилізацій та візуалізації.
«Здається, що зробити інтер’єр в певному стилі – простіше. Та насправді, обравши такий шлях, легко зайти в кітч, – каже Дмитро. – Обирають, наприклад, давньоєгипетський стиль. Хто зараз знає, як жили єгиптяни купу років тому? Все, що нам залишилося, це знання про їхні храми та гробниці. Тому й квартири потім виглядають як усипальниці».
Третя порада – щиро зізнатися собі, скільки у вас грошей на ремонт, і від того робити проект. Кажуть, так більше шансів, що ремонт дійде до завершення. Якщо на квадратний метр за бюджетом виходить менше 200-300 доларів, то рекомендують працювати без дизайнера, а гроші вкласти власне в ремонт.
Фото проекти «S&T architects»
«Ще одна проблема, про яку мало хто говорить, це графік робіт, – каже Артем. – Усі ми знаємо, що ремонт – це надовго: півроку, рік, роки. Причина – не складали графік. Меблі можна чекати два тижні, плитку – три. В ремонті багато етапів. Пропишіть кожен, щоб уникнути простою».
Не працювати з поганими людьми і складати договір – порада п’ята.
Успішний ремонт і вдалий інтер’єр, кажуть дизайнери, починаються з вибору хороших фахівців.
Ілюстрація – інший погляд на текст
Сергій Майдуков – один з найвідоміших українських ілюстраторів за кордоном. Його роботи можна зустріти на сторінках The Washington Post, The Boston Globe, The Architectural Review, Vogue та багатьох інших авторитетних видань.
«Зізнаюсь, найбільше я люблю працювати для журналів, – каже Майдуков. – Ілюстрація в журналі дозволяє аналізувати інформацію, яку ти прочитав. Є точка зору, вкладена у формі рядка, а є зовсім інша, відокремлена – точка зору арт-директора видання і ілюстратора. Це інший спосіб і погляд на об’єкт».
За словами художника, вперше читаючи матеріал, для якого треба створити ілюстрацію, він малює скетчі (замальовки). Каже, це невід’ємний механізм, який дозволяє налаштуватися на потрібну хвилю. Далі намагається звести прочитане до однієї тези і з нею працює. Потім дивиться на тему з іншого ракурсу.
«Наприклад, матеріал про бізнес можна малювати в темі спорту. Це дуже корисно, – розповідає Майдуков. – Можна використовувати алегорію, метафору, можна думати асоціативними рядами, а можна отримати певні відправні точки від арт-директора видання».
Порівнюючи роботу в США та в Україні, художник каже, що за кордоном цінують нестандартне бачення проблеми чи об’єкта, в Україні ж поки процес взаємодії ілюстратора з виданням є неструктурованим, бракує сильних арт-директорів.
Ілюстрації Sergiy Maidukov
Початківцям-ілюстраторам Сергій Майдуков радить багато практикуватись і відійти від анатомічності.
«Ми ще вважаємо анатомію людську чи тваринну важливою складовою ілюстрації, – каже художник. – На мій погляд, малювати анатомічно – це нудно. Я сам здебільшого так малюю. Але, коли ти вмієш малювати анатомічно, то варто про це забути, відступити і помалювати як дебіл. Так цікавіше».
Місто має почерк
Про каліграфію та каліграфічну культуру в містах розповів франківець, графічний дизайнер, викладач у школі каліграфії «Арт і Я» Тарас Макар.
«Подорожуючи влітку Європою, почав звертати увагу не лише на архітектуру, а й на шрифтову культуру міст, – говорить Тарас. – Кожному місту притаманні свої шрифти».
Макар почав фотографувати вивіски, вказівники й написи на історичних будівлях. Якщо європейські міста знають про цю особливість і використовують її, то українські лише починають про це замислюватись.
«У Європі є своя шрифтова культура. Її підтримують і розвивають, а в Україні далеко не всі міста мають уявлення про себе і цю складову», – розповідає Макар.
Фото Taras Makar
За його словами, вивіски, вказівники з грамотними шрифтами дадуть змогу «читати» українські міста, так само, як зараз «читаються» європейські.
