Неподалік дачних кооперативів «Радуга» та «Діброва», за приміським селом Черніїв, «цвіте» величезний смітник. Зі шкірзаводу сюди завезли тваринні відходи та просто скинули їх на купу. Шкури киснуть на сонці, дачники скаржаться на страшенний сморід, поруч – річка та людські криниці.
 На передньому плані – напівзітлілі відходи шкірвиробництва |
Двісті кубів гидоти
Зазвичай городяни тікають від вихлопних газів у місті на свої затишні дачі, аби подихати свіжим повітрям, спокійно попрацювати чи перебути літню спеку. Але тутешнім не пощастило. Взимку цього року сюди почали завозити тваринні відходи – перемелені шкури. Смітник зробили просто серед квіткового поля. Люди забили на сполох.
«Щойно почали завозити ці шкури, з’явився і сморід, – каже Микола Головенський, один із дачників. – Треба було втікати до будинку та все щільно закривати».
Кажуть, що таке тут не вперше. Така ж «оаза» позаминулого року була неподалік – на земельній ділянці місцевого фермера Дмитра Мельниковича, до речі, сільського голови сусідніх Братковець. Дачники не мовчали, скаржилися.
«Я з ним воював, то ті відходи переорали, – говорить голова садового кооперативу «Радуга» Григорій Куляк. – Запах досі є, але там хоч землею присипано. А тут усе під відкритим небом».
Через скарги на новий смітник, у травні цього року, сюди приїжджали представники екоінспекції, санстанції та природоохоронної служби. Взяли проби ґрунту, повітря. Тепер шкури вже не завозять. Екоінспекція притягнула фермера до адмінвідповідальності й видала йому припис щодо усунення порушень.
««Висота купи була 60 сантиметрів, – каже Куляк. – Коли приїздили екологи, то ми нарахували 200 кубів тої гидоти. Не вивозили, ні одного трактора. Хоч би вирили якусь яму та засипали землею, бо воно і далі кваситься та смердить. Завелися різні мухи – коли вкусить, то нога як колода стає. Скоро матимемо таку ж холеру, що і в Маріуполі».
Не жарти – за 30 метрів від «шкурного поля» протікає потічок, який впадає у річку Уняву, а дощі змивають відходи у підземні води.
Дар Божий
Натомість фермер і братковецький сільський голова Дмитро Мельникович переконаний – нічого поганого у тих відходах немає. «Є результати досліджень інституту родючості, за їхніми аналізами ці відходи зі шкірвиробництва йдуть як органічні добрива, – стверджує він. – Перевіряли і санстанція, і ветеринарна медицина. За їхніми висновками, там не має жодних шкідливих речовин, нічого протизаконного. Ці відходи не потребують спеціального режиму захоронення, а використовуються на полях як добрива. Просто проблема в тому, що в мене такі сусіди. Воно нікому не заважає, санітарна зона витримана. Зараз будуть проводитись осінньо-польові роботи, ми все переоремо. Просто воно попало так – у міжсезоння. Це треба вважати за дар Божий, тому що свого добрива нема, а є нагода, яку можна використати».
За словами Мельниковича, у нього є угода зі шкірзаводом про використання відходів. Каже, шкури зараз не завозять не тому, що заборонено, а через те, що завод зараз не працює – тимчасова перерва.
Екологи дивуються
В екоінспекції «Репортеру» повідомили, що травневі аналізи ґрунту показали – забруднення немає, все в межах норми. «Але він не мав права цього робити, – пояснює заступник начальника обласної інспекції Василь Ковалюк. – Не можна складувати. Так, сама міздра (зворотний бік вичиненої шкіри) йде як корисний органічний компонент, її застосовують під оранку. І будь-яка речовина може приносити користь, якщо нею розумно користуватись. Коли ж її висипати та заскладувати – тоді це, звісно, буде негативно впливати на довкілля. А тут просто порушено технологічний регламент».
Екологи дуже здивувалися, що люди знову жаліються на сморід. Адже фермер мав усунути порушення у десятиденний термін. Пообіцяли, що знову займуться цим питанням.
«Завтра ж наш працівник поїде туди, будемо з’ясовувати ситуацію та знову притягати до відповідальності, – говорить Ковалюк. – Хай накриває ті відходи, бо будь-яка гноянка у селі має бути забетонована та накрита. Треба прикрити ґрунтом, і всі проблеми будуть вирішені».
До речі, за кілька десятків метрів від того смердючого «добрива» достигає жито. Цікаво, як його будуть збирати? Мабуть, у протигазах.
