У ніч з 27 на 28 жовтня, а точніше, о 4.00 стрілки годинників потрібно перевести на годину назад.
У серпні цього року 80 % громадян ЄС висловилися проти щорічного переходу на літній час. Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер оголосив, що переводити годинники не будуть. Щоправда, це рішення ще мають затвердити усі країни-учасниці ЄС та Європарламент. Але Україна вже пожвавилася і планує зробити це слідом за Європою. Виглядає, щорічна дискусія «за» і «проти» скоро розпочнеться з новою силою. А поки що готуємось до повернення на звичний, «зимовий» час.
Економія на світлі
Вперше ідею переводити годинникові стрілки озвучив ще знаменитий американець Бенджамін Франклін. У квітні 1784 року вийшло його есе під назвою «Економічний проект». Там Франклін зауважив, що 100 тисяч сімей спалюють приблизно півфунта свічок на годину, що коштувало 96 млн ліврів. Він пропонував запровадити обмеження, щоб змусити людей раніше лягати й раніше прокидатися в теплу пору року, коли сонце вже високо.
На початку ХХ століття така ж ідея з’явилася в англійців. Але поштовхом до регулярного переходу на літній час стала Перша світова війна. У 1916 році німецький кайзер Вільгельм ІІ видав такий указ з метою економії, до якого, згодом, приєдналися всі європейські країни, які воювали. Тоді ж стрілки вперше перевели і в США, але офіційно узаконили час, коли будуть переводити годинники, лише у 1966 році. Але переведення стрілок в Америці то скасовували, то запроваджували. У деяких країнах Азії в середині минулого століття теж – на кілька років впроваджували, а потім скасовували. У більшості африканських країн такої практики ніколи не було та й ближче до екватора це не має сенсу.
Читайте: Слідом за ЄС: Україна може скасувати переведення годинників
З 1930-го зміщений на годину від поясного час – так званий «декретний» – почали використовувати на всій території СРСР протягом цілого року. До 1980-х більшість республік уже повернулися до поясного, «зимового», часу. А у 1981 році запровадили перехід на «літній» час.
Зараз з колишніх радянських республік час переводять лише Україна, Латвія, Литва, Естонія і Молдова. Загалом по світу, годинники переводять у всій Європі (крім Ісландії, Росії та Білорусі), США, майже у всій Канаді, Мексиці, Марокко, Сирії, Лівані, Йорданії, Ізраїлі, Палестині, Ірані, Чилі, Парагваї, частині Бразилії та частині Австралії, а також у Новій Зеландії.
Для 95 % України природним вважається так званий «зимовий» час. Порядок регулярного переходу на літній і повернення до поясного восени запровадила постанова Кабміну від 13 травня 1996 року. У 2011 році, вслід за Росією, Верховна Рада скасувала переведення стрілок назад, але, зіткнувшись із невдоволенням українців, рішення скасували. Хотіли, щоправда, залишитись на зимовому часі, але потім і про ці плани забули.
Найважче – хронічно хворим
Основна мета переведення годинників завжди була суто економічною. Влітку сонце встає раніше, тому люди економлять електрику зранку. Взимку сенсу вставати швидше немає: електроенергія, зекономлена ввечері, все одно витратиться зранку. Тому є два варіанти економії: жити весь рік по літньому – декретному – часі, як робили деякі держави, або переводити годинники восени й навесні. У першому варіанті від зміни розпорядку дня немає шкоди для організму, але доводиться рано вставати взимку, коли ночі й так довгі. Другий – ніби оптимальний, але лікарі регулярно б’ють на сполох через зміну біоритмів.
Останнім часом економісти стверджують, що вигода від переведення годинників сумнівна. Завдяки енергоощадним лампам витрати на електроенергію уже не є такими суттєвими, як колись. Тому можливість залишитися на комфортному «зимовому» часі не була б ударом по економіці.
Лікарі кажуть, вплив від переведення стрілок людина може навіть не відчувати, але це позначається на здоров’ї. Особливо страждають люди з хронічними хворобами, а також діти.
«Найшвидше реагують на переведення годинників ті категорії людей, у яких адаптаційні механізми ще не сформувалися, або якщо у цих механізмах є порушення, – каже Лариса Боришкевич, головний терапевт департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА. – У першу чергу реагують серцево-судинна та нервова системи. Також буває сезонність загострень захворювань шлунково-кишкового тракту. Імунна система не так швидко дає про себе знати, але порушення біоритмів на ній теж відображається. Перехід на літній час переноситься важче, бо організм і так виснажений зимовим періодом».
За неофіційною статистикою, під час переведення годинників кількість викликів до хворих збільшується приблизно на 5 %.
Треба готуватись
Якщо єврочиновники приймуть рішення, кожна країна ЄС все одно зможе самостійно вирішувати, залишатися на зимовому чи літньому часі, пояснив речник Єврокомісії Александр Вінтерстайн. І поки що не дуже зрозуміло, як справлятимуться з плутаниною, яка виникне, якщо, скажімо, одна країна залишиться на «літньому» часі, а всі її сусіди на «зимовому». Втім, взагалі ще невідомо, чи рішення приймуть.
А люди натомість мають різні точки зору щодо доцільності переведення стрілок. Ті, хто страждає, наприклад, на серцево-судинні захворювання, – проти переходу. «Я завжди погано себе почуваю після переведення годинників, – каже франківчанка Галина Прунько. – Мені важко пристосуватися, тому я за те, щоб залишитися на одному часі».
Читайте: Лікарі рахують декларації. На Прикарпатті договори з Нацслужбою здоров’я підписали 18 клінік
Інші вбачають плюси. «Годинники треба переводити, щоб нормалізувати графік людей, відповідно до сонячного циклу, тому я ставлюся до цього позитивно», – говорить 27-річний Роман Дуткевич.
«Я, навпаки, за переведення, бо влітку зранку можна більше всього зробити, коли сонце вже давно світить. Ніяких змін у самопочутті я не помічаю», – стверджує пенсіонерка Любомира Бачинська.
Отже, цієї ночі, тобто о 4.00, стрілки годинників потрібно перевести на годину назад.
Лікарі рекомендують готуватися – їсти здорову їжу, уникати стресів, хворим – регулярно приймати ліки, щоб зміна біоритмів пройшла якомога непомітніше для організму.
