Про відновлення обсерваторії на горі Піп Іван, або на Попівані, як зазвичай називають гору місцеві мешканці, науковці Польщі та України заговорили ще у 1996 році на конференції у Яремчі.
Тоді протокол намірів відправили до урядів обох країн.
Першою відреагувала Україна. У 2002 році від президентської адміністрації Кучми до Івано-Франківської ОДА надійшов лист про слушність пропозицій та ідей щодо відродження астрономічно-метеорологічної обсерваторії. У 2010 році, після 12 наукових експедицій на Попіван із держбюджету України надійшли перші 900 тис. грн на розробку проєктно-кошторисної документації Польсько-українського центру академічної молоді у селі Микуличин. У межах проєкту планували і відновлення обсерваторії, пише Укрінформ.
У 2012 році на реалізацію цього задуму Мінкультури Польщі скерувало 70 тис. доларів. Партнерами проєкту стали Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника та Варшавський університет. Відтоді щороку роботи на Піп Івані проводили за визначеним планом. Лише у 2013-2014 роках, через війну на сході України, темп робіт було втрачено. У 2016 році зробили низку зовнішніх робіт будівлі обсерваторії, а в 2017-му приступили до внутрішніх. Тоді ж, згідно з угодою з ДСНС, у кількох кімнатах обсерваторії на постійній основі запрацював рятувальний пост. Торік сюди почали завозити наукове обладнання.
Але 22 серпня 2019 року невідомі молодики залізли на дах обсерваторії і пошкодили нову систему громовідведення. Поліція розшукала зловмисників.
Читайте: Хулігани на Попі потрапили в рубрику “людина тижня”
За словами ректора Прикарпатського національного університету Ігоря Цепенди, те, що відбулось на Попівані, – це акт вандалізму, який не сприймається ні університетською спільнотою, ні туристичним середовищем України. Адже обсерваторія є особливим місцем для української науки та туризму.
Збитки оцінили у 600 тисяч гривень. Загалом ціна обладнання, яке сьогодні є на Піп Івані, значно перевищує 600 тисяч гривень.
“Зазначена нами сума збитків може бути навіть не десятою частиною втрат, це тільки так звані прямі збитки. Зокрема, йдеться про виведену з ладу систему громовідведення. А під неї під’єднана наукова апаратура. І тут включається другий чинник. Те, що ми ще не рахували, – втрачений потенційний прибуток. Адже до цього обладнання під’єднано апарат смарт-датчик погоди «LUFT» WS-800. А це дуже серйозне обладнання, яке встановлюють астрономічні обсерваторії перед прийняттям рішення про визначення типу телескопів. І з цим уже жартів немає”, – пояснює Ігор Цепенда.
Лише вартість датчика більше як пів мільйона гривень.
Згідно з міжнародною угодою з Варшавським університетом Прикарпатський університет взяв на себе зобов’язання забезпечити безперебійне функціонування цього датчика. Цей пристрій кожні 5 хвилин робить зріз кліматичної інформації навколо гори Піп Іван.
Упродовж двох років ця інформація надходить до аналітиків, які й визначать за нею тип телескопу, який маємо встановити на обсерваторії.
“Ми щодня молимось, аби блискавка не вдарила в датчик. Бо один із пунктів нашої угоди передбачає, що лише форсмажорні обставини можуть бути причиною виведення датчика погоди з ладу. За все інше несе відповідальність університет. У цій ситуації немає форсмажору, а є недбалість і вандалізм. Саме у цьому нас можуть звинуватити партнери. Двоє рятувальників намагалися зупинити молодих людей від протиправних дій, однак ті зауваженнями знехтували”, – розповідає ректор ПНУ.
Він наголошує, що в пріоритеті не стільки фінансове питання, скільки наука.
“Ми даємо чіткий сигнал для всіх, хто піднімається на Попіван: потрібно зрозуміти – що таке міжнародний науковий центр. Якщо датчик перестає працювати, ми зриваємо науковий експеримент на два роки. А це вже не пів мільйона гривень”.
Через інцидент відкриття обсерваторії на Піп Івані у 2020 році опинилось під загрозою. Її відкриття доведеться відстрочити.
“Це станеться автоматично, бо потрібно буде знову розпочати експеримент. Є вимоги для визначення телескопа, а це від двох до п’яти років. Датчик кожні 5 хвилин визначає силу вітру, температуру повітря, неба, вологість, кількість блискавок. Тобто, увесь комплекс даних, необхідних для ухвалення цього рішення, – додає Ігор Цепенда. – Ось чому це надзвичайно серйозна проблема, якою ми не можемо нехтувати чи легковажити. Не виключено, що ті 600 тисяч гривень збитків можуть обернутись навіть шістьма мільйонами”.
Він зауважує, що через цей випадок Прикарпатський університет ризикує втратити авторитет і довіру колег з Європейського Союзу.
Більше читайте на Укрінформі.
