Офіс радника з дотримання вимог (CAO) при Світовому банку визнав порушення у роботі промислової ферми компанії Axzon (в Україні відомої як «Даноша», нині — Goodvalley).
Йдеться про ферми, розташовані поблизу сіл Делієве, Лани, Сівка-Войнилівська та Лука на Івано-Франківщині, які у 2013 році були профінансовані Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) групи Світового банку на суму близько 70 мільйонів доларів.
Про це Репортеру повідомили в ГО “Екодія”.
Розслідування підтвердило, що під час інвестування IFC не провела належної оцінки екологічних і соціальних ризиків, а подальший нагляд був поверховим. Після запуску ферм мешканці кількох прикарпатських сіл почали скаржитися на сильний запах, забруднення води та руйнування доріг. У 2014 році вони подали офіційну скаргу до CAO. Мешканці звинуватили компанію у порушенні природоохоронних вимог і приховуванні інформації про масштаби виробництва.
Звіт, оприлюднений восени 2025 року, показує, що оцінка впливу на довкілля була неповною, ризики для здоров’я людей – недооцінені. Громади не були належно поінформовані про наслідки діяльності підприємства.
Розслідування також показало, що IFC не забезпечила моніторингу водних ресурсів та системи поводження з відходами свиноферм, що призвело до численних скарг.
Частина порушень, за словами експертів, мала бути очевидною ще на етапі планування. Зокрема, близькість до житлової забудови та ризики для джерел питної води. CAO прямо вказує, що слабкий контроль із боку банку «посилив ранні прогалини» й став причиною конфлікту з місцевими громадами.
Читайте також: «Рудий пес»: Кожен хвіст заслуговує на свій диван
Натомість компанія Goodvalley (колишня «Даноша») відмовилася брати участь у подальшій співпраці. Тож мешканці, які понад 10 років добивалися правди, так і не отримали компенсацій чи допомоги..
Ця історія показує, наскільки важливими стають механізми підзвітності та своєчасна реакція на запити місцевих жителів, коли великі інвестиції входять у життя невеликих громад. Випадок із «Даношею» створює також важливий прецедент для майбутніх проєктів, пов’язаних із післявоєнним відновленням: контроль за дотриманням екологічних стандартів має бути не формальністю, а обов’язковою умовою будь-якої міжнародної підтримки, – коментує фахівчиня з екологізації сільського господарства ГО “Екодія”.
За її словами, досвід активістів із сіл Сівка-Войнилівська та Делієве показує, що мешканці громад мають бути проактивними у питаннях захисту довкілля й відстоювання своїх інтересів.
Читайте також: «Літати може кожен»: як Степан Белей з Франківська нищить росіян на Запоріжжі
