Коли на зміну сонячному літу приходить осінь із похмурими, часом дощовими ранками та довгими вечорами, багато хто почувається сумним, знесиленим, роздратованим. Зазираєш у комп’ютер – там суцільний плач за скороминущим літом і запитання, де знайти сили налаштуватися на безпросвітну сірість осені й холод зими.
І вже офісами, вулицями, зупинками, мов опале листя, шелестить слово “депресія”, пише ВВС Україна.
“Не можу встати з ліжка” – це діагноз?
“Останнім часом мені так важко прокидатися, – розповідає Настя. – А коли все ж виходжу на вулицю, все здається ворожим. На роботі колеги чомусь теж стали непривітними. Це в мене депресія?”
” Я себе змусив таки вийти з дому, – говорить Павло. – Але постоявши десять хвилин на зупинці в очікуванні маршрутки під дрібним дощем, повернувся додому. Відчув, що просто фізично не можу нікуди йти. Подзвонив в офіс, сказав, що захворів. А влітку перед роботою ще у Дніпрі встигав скупатися. Що ж буде зимою?”
“А мене з настанням осені все і всі дратують – чоловік, діти, робота. Взагалі не розумію – оця вся метушня – робота, школа-дитсадок, дім – і є життя? – нарікає Світлана. – А потім що – пенсія?”
Насправді ж хтось із цих трьох людей навряд чи має депресію. Хіба що стан Світлани може викликати занепокоєння. Але те, що її все “дратує”, все ж свідчить: жінка контролює ситуацію, але їй треба добре відпочити.
Чи буває погода поганою
Депресія ж бо – це стан, який супроводжується байдужістю, апатією, втратою мотивації до життя. Йому передує як правило астенічний синдром або синдром хронічної втоми. Тому люди, котрі багато працюють, нехтують відпочинком, часто плутають емоційне виснаження, вигорання із депресією. Хоча одне може спричинити інше.
Осінь, зима чи літо самі по собі не можуть викликати депресію. Просто настання осені для тих, хто любить сонце і тепло, чи весни – для людей “зими” додає фізичного і душевного дискомфорту.
В однієї моєї знайомої навпаки псувався настрій із приходом травня. Вона не любила пекуче сонце, мала алергію на квіти, не знала, куди подіти дітей під час канікул. Словом, страждала. Зате із середини вересня наставав її час – вона огорталася теплим шарфом і пірнала у холодну імлу.
Здорова людина сприймає погодні зміни адекватно. Як і приймає будь-які життєві зміни взагалі. Радіє, наприклад, барвистим деревам, новому светрові, який, нарешті може вдягнути, домашньому затишку після дощової вулиці. Для тих же, хто вже давно мав перед депресивний стан, міжсезоння, певно, стає останньою краплею, своєрідним спусковим гачком.
Сам собі антидепресант
Та все ж, поганий настрій не варто плутати із хворобою. Адже клінічна депресія – хвороба, пов’язана із порушенням метаболізму серотоніну, допаміну й (або) норадреналіну у корі головного мозку. Вона ще може бути реактивною, тобто виникати як реакція на травму (тяжка хвороба, смерть близьких, розлучення), з чим людина не може впоратися самостійно.
Її ознаки – втрата або набір ваги через відсутність апетиту чи навпаки надмірний потяг до їжі. Порушення сну або безсоння протягом кількох ночей. На додачу – втрата сенсу життя, відчуття безвиході, суїцидальні думки. Тож тут необхідне спеціальне лікування.
“Найлегший” вид депресії, з якої можна вийти зусиллям волі й без пігулок – поведінкова. Це коли людина через лінь чи смугу невезіння не хоче виходити на вулицю, робити фізичні вправи, спілкуватися. Але цінність і сенс життя ще оцінює адекватно.
Тут допоможуть заняття із психологом, подія, що мотивує – нова робота, закоханість чи похід до спортзалу, та навіть пару годин швидкої ходьби на день. Але що точно посилить пригнічений стан – це алкоголь і паління. Тож не “лікуйтеся” ними.
Отже, якщо з вами нічого такого не сталося, а просто не хочеться йти на роботу, не можете втриматися, щоб не з”їсти тістечко чи нестерпно дратує чоловік, у вас звичайна осіння хандра.
“Гнів, спрямований на себе”
Особливо точний маркер – коли хтось чи щось дратує, бісить, злить. Тоді депресії з її беземоційністю у вас точно немає. Знаю кілька прикладів, коли чоловік із жінкою жили, як кішка з собакою, весь час сварилися, лаялися. Та щойно один із них пішов, інший впав у депресію. Недарма ж Фройд казав, що депресія – це гнів, спрямований на себе.
З’ясувалося, що у дружини була потреба переносити незадоволення світом, в першу чергу, собою на когось. Найближчим був чоловік. Він пішов, роздратування залишилося. Жінка впала у відчай, звинувачуючи себе у власній життєвій поразці.
Щоб не піддаватися хандрі, впливам погоди чи настрою, намагайтеся не контролювати все навколо й оцінювати, наскільки воно є добрим або поганим для вас. А спостерігати, споглядати. Наприклад, бачити не лише калюжі на асфальті, а й розпластане там жовте, руде, червоне листя – на синьому! Гарно? А так буває лише восени, і лише в дощ. Психологи вважають депресію намаганням переробити власне минуле, тривожність – спробою контролювати майбутнє. Тож живімо у теперішньому часі.
