Асканія-Нова живе не лише заповідником. Як “Репортер” степами Херсонщини мандрував

Facebook
Twitter
WhatsApp
Telegram
X

Асканія-Нова живе не лише заповідником

Певно, далеко не всі знають, що в Україні збереглася єдина у Європі ділянка степу, яку ніколи не обробляла людина. Зараз там живуть зебри, антилопи гну, олені, верблюди, буйволи, поні, лами, а також найдавніші копитні, ровесники мамонтів — сайгаки. Важко повірити? «Репортер» бачив сам.

Гроші на розвиток

Селище Асканія-Нова Чаплинського району розташоване у північно-західній частині Херсонської області. Відоме воно своїм  біосферним заповідником та інститутом тваринництва. У липні минулого року селищна рада Асканії-Нова об’єдналася з Маркеєвською сільською радою і стала центром територіальної громади. До неї увійшли сім населених пунктів. І хоч новоутворена ОТГ геть невелика, за офіційними даними, там мешкають 5644 особи, вона таки дуже самодостатня.

Голова громади Віталій Свінціцький каже, що на сьогодні в районі вже створили чотири ОТГ.

«Але ще є одне село, яке ні до кого не доєдналося, хоч мало б до нас, сусіднє –– Хлібодарівка, — розповідає Свінціцький. –– Справа в тому, що у нас є чиновники, які ностальгують за минулим. У селах розповідають, що коли був район, то було добре… Але таких лише кілька людей, загалом реформа пройшла нормально. І хоча за перспективним планом було три громади, ще одна утворилася за згодою людей».

Переваги від об’єднання місцеві відчули практично одразу, переконує голова. Адже, якщо раніше бюджет одного села був 2 млн 400 тис грн, то тепер на ОТГ (два населені пункти) — 33 млн.

«Після виборів я працював над тим, аби зробити освітлення, водопостачання, почати ремонт доріг, –– говорить Віталій Свінціцький. –– Зараз вкладаємо гроші в усі села рівномірно. Найбільша проблема з водою, адже водогонам — від 40 до 100 років. Тому в першу чергу будемо займатися водопостачанням. Далі –– ФАПи, дитячі садки, школи. І потихеньку переходимо на альтернативне паливо».

 

Без футболу ніяк

Чи не найбільше Свінціцький пишається новозбудованим стадіоном. На ньому тепер грає місцевий футбольний клуб «Колос», який вважається одною з найсильніших аматорських команд Херсонської області. До 2000 року голова й сам грав, у центрі півзахисту. Після завершення футбольної кар’єри став президентом і головним тренером «Колоса».

«На будівництво стадіону з бюджету ми виділили 100 тис грн, –– каже він. –– Приблизно стільки ж дали наші підприємці, дехто помагав будівельними матеріалами. Найбільшою проблемою було виростити траву, цим займалися працівники апарату селищної ради».

Футбол в Асканії-Нова дуже люблять, грають і чоловіки, і жінки, і діти. Кажуть, тутешня футбольна інфраструктура –– одна з найкращих на Херсонщині. Окрім трав’яного, є ще поле зі штучним покриттям.

«Цей стадіон робився не просто так, –– відчутно хвалиться Віталій Свінціцький. –– Тут гратиме команда професіоналів, бо плануємо увійти в другу лігу. А цього року ми провели Кубок з футболу серед команд ОТГ та дитячий турнір. Також Асканія брала участь в обласній спартакіаді серед збірних команд державних службовців і зайняла там дев’яте місце із 21».

 

Акцент на туризм

Окремої уваги в Асканії-Нова заслуговує біосферний заповідник, який належить до семи природних див України. Його площа складає 33 тис га, третина з яких –– абсолютно заповідна степова зона, якої ніколи не торкався плуг. Створив його в кінці XIX століття барон Фрідріх Фальц-Фейн, предок німецьких колоністів, які освоювали південні українські степи.

На території заповідника є унікальний дендропарк площею близько 200 га. Він розбитий відповідно до строгого плану і суттєво відрізняється від дикої степової зони. По всій території прокладена складна система зрошення, кожне дерево живить артезіанська вода. У парку близько 150 видів дерев і чагарників, між ними –– мальовничий ставок, де плавають качки, білі й чорні лебеді, журавлі…

Є там і зоопарк. Павичі там ходять просто між відвідувачів, антилопу можна погладити через паркан, а якщо пощастить, у вас плюне лама. Видно, що за вихованцями тут добре доглядають і місця у вольєрах хоч відбавляй.

Якщо ж вийти у степ, то можна зустріти зебру, верблюда, антилопу, оленя, ламу, коня Пржевальського, бізона, буйвола і багато інших тварин. Загалом там живе понад трьох тисяч видів тварин. З них 69 видів занесені до Червоної книги України, 295 охороняються Бернською конвенцією, 104 –– Боннською конвенцією, а 12 –– занесено в Європейський червоний список.

За рік сюди приїжджають тисячі туристів, однак, на жаль, на довго не затримуються. Адже в самій Асканії-Нова немає де зупинитися, геть не розвинений готельно-ресторанний бізнес. Та Віталій Свінціцький переконує, розвиток туристичної галузі –– один із пріоритетних напрямків роботи селищної ради. Каже, невдовзі тут буде все, аби турист приїхав і захотів лишитись на кілька днів.

Матеріал підготовлений у рамках прес-туру, організованого координаторами американського проекту DOBRE

 

Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

СХОЖІ НОВИНИ
дні здоров'я
поляниця пожежа (1)
електрика
ОСТАННІ НОВИНИ
нагороди
Заступниця гендиректора нацпарку і актор франківського драмтеатру отримали звання "заслужених"
дні здоров'я
Наступного тижня на Прикарпатті знову пройдуть "Дні здоров'я" (Розклад)
газ
Україна домовилася про поставки американського газу на 25 років
гусєв (3)
Франківський школяр став віце-чемпіоном світу з грепплінгу
миколай іде до сиріт (1)
Подарувати малим свято. П’ять добрих ініціатив до дня Святого Миколая
дніпро атака (1)
Через російську атаку в Дніпрі загинула людина, 11 постраждалих, поїзди курсують із затримкою
поляниця пожежа (1)
Пожежу готелю в Поляниці загасили - евакуювали 70 людей (ВІДЕО)
На війні загинув прикарпатець Михайло Когут
Прикарпаття втратило захисників - Миколу Варщука та Сарамагу Романа
електрика
Графік відключень світла на Прикарпатті у суботу, 8 листопада
прапор на ратуші 1
За полонених та безвісти зниклих: у Франківську на ратуші підійняли «Прапор надії»
музей_4
У Франківську оцифровують найдавнішу пам'ятку сакральної архітектури
форум_2
Університет Короля Данила організував ІV Прикарпатський юридичний форум