Спочатку жовтень, потім листопад, тепер грудень – так відсувається в часі відкриття відреставрованого франківського облмуздрамтеатру. Що там уже встигли зробити, коли у ці зали повернуться глядачі та чим нині живе колектив?
З батареями і без крісел
Франківський драмтеатр закрили на ремонт ще в кінці березня. І тоді чиновники з ОДА обіцяли – вже у жовтні глядачам відкриє двері «новий» театр. Але не так сталося, театр і нині обнесений будівельним парканом.
І, хоча у гості під час ремонту не ходять, директор театру Ростислав Держипільський не відмовляється все показати. «З того боку, – киває він у бік скверу, – працюють над автономною котельнею, просто робітників звідси не видно».
Біля сходів з боку готелю уже майже готовий пандус для інвалідних колясок, плитка на сходах знята. Двоє робітників, які працюють тут, перепитують: «Ви хто такі? Куди йдете?». «Та ми тут працюємо», – посміхається директор театру.
У фойє на першому поверсі вже немає каси, перегородки знесені. В очі кидаються новенькі батареї – це частина того автономного опалення, на яке так довго чекав театр.
Підлога фойє, що на другому поверсі заставлена люстрами, їх зняли з глядацького залу. А сам той зал ніхто з відвідувачів нині б і не впізнав. Порожньо – жодного крісла (мають бути нові), тільки стара підлога подекуди світить дірками і ще рихтування впираються у стелю.
«От так воно виглядає», – каже Ростислав Держипільський. Коли мають завершити? «Ми готувалися до того, що в кінці жовтня на початку листопада буде відкриття сезону, – відповідає він. – Але маємо те, що маємо. Зараз кажуть – грудень».
З жовтня планували щомісячні прем’єрні вистави. Оскільки у 2014 році будемо святкувати 200-ліття Шевченка, то і всі прем’єри будуть українського спрямування.
«На відкриття сезону готували «Шаріку» Ярослава Барнича – це оперета про Січових Стрільців, – каже директор театру. – Вона була написана у Станиславові в 1930-х роках. І якраз у листопаді буде 70 років від подій у нашій філармонії, коли на тій же «Шаріці» гестапівці заарештували націоналістів і розстріляли їх під стінами синагоги».
Наступною прем’єрою театр планував «У неділю рано зілля копала» Ольги Кобилянської. Ці дві роботи у репетиційному варіанті повністю готові, але зараз їх «заморозили». «Буквально минулого тижня зробили генеральні прогони, бо ж скільки можна репетирувати?!» – говорить Держипільський.
А вже з наступного тижня починають працювати над двома іншими прем’єрами. Власне Шевченковим «Назаром Стодолею», якого планують саме до святкування річниці Кобзаря, і «Коханим нелюбом» Ярослава Стельмаха.
«І, звісно, якщо все буде добре і ми відкриємося до кінця грудня, то на новорічний подарунок будемо готувати казочку», – підсумовує директор театру.
В економ-режимі
«Попри те, що наразі в театрі ремонт, трупа працює на 100 %, – запевняє Ростислав Держипільський. – Репетиції проводимо тут у нас – у репетиційній частині ремонту немає. А коли стало зрозуміло, що театр відкривається не так, як планувалося, то ми виробили іншу стратегію показу вистав».
Нині вони шукають різні площадки, де можна грати. Звертаються до шкіл, технікумів, вишів. Як каже Держипільський, на листопад заплановано 20 вистав – деякі театри країни стільки і на власній базі не ставлять.
Шість із них пройде на камерній сцені, вона відокремлена від ремонтних робіт і має окремий вхід з вулиці Бандери. Вже домовились і з Прикарпатським університетом, покажуть дві вистави у них. Крім того, їздитимуть по районах.
«Головне – втриматися на плаву й не зупиняти руху, – каже директор, – бо заводити механізм з нуля завжди важче».
Хоча пережити той ремонт таки не просто. По-перше, оренда приміщень для вистав. За це доводиться платити. «Нам намагаються йти назустріч, хтось більше, а хтось менше, але платити треба. Плюс транспорт – у нас нема свого автобуса, треба орендувати», – говорить Держипільський.
По-друге, квитків продається менше, а отже і заробляють менше. Бюджет забезпечує театр тільки щодо зарплати та оплати за енергоносії. «Нам не виділяються кошти ні на утримання приміщення, ні на нові постановки, ні на запрошення якихось режисерів, балетмейстерів і так далі, – пояснює Ростислав Держипільський. – Плюс господарська частина. Це все за наш рахунок. Тож зараз у нас режим жорсткої економії».
Ще одна проблема – опалення. Автономну котельню ще роблять, а централізоване вже вимкнене. Поки погода хороша, ще можна миритися. В репетиційні позносили обігрівачі та, як каже Держипільський, намагаються ставитися до цього з розумінням, бо ж ремонт має піти на користь усім.
Чекаємо Миколая
«Нині в театрі ми приступили до монтажу локальної котельні, – говорить Петро Гречанюк, директор департаменту будівництва ОДА. – Завершуються роботи глядацької зали, переходимо до санвузлів і утворення шахти ліфта для інвалідів. Думаю, до 19 грудня всі першочергові роботи будуть завершені. І можна буде запустити роботу драмтеатру».
Справа, як завжди, застопорилася на фінансуванні. Нагадаємо, драмтеатр – це один із чотирьох об’єктів області, які фінансуються з державного фонду регіонального розвитку. Саме звідти на його ремонт передбачили 10 млн. грн.
«Фінансування йде дуже важко, але потроху йде, – заспокоює Гречанюк. – На сьогодні підрядник – «Житлобуд-І» – ставиться до цього з розумінням і погоджується чекати на гроші. Підрядник, звісно, частково фінансується, але не у таких розмірах, як би хотілося. Ми вже домовилися, що він частково залучає свої кошти і таким чином ми завершимо ці роботи».
Гречанюк запевняє: першочергові роботи, які були заплановані на цей рік, виконають по максимуму. І театр таки запрацює. А от усе інше – що стосується звуку, освітлення, механізмів та вбрання сцени – вже завершуватимуть у наступному році.
Поки що доводиться вірити на слово, а там – побачимо.
Comments are closed.