У 1969 році чотири університети США об’єдналися в одну мережу. Ця дата вважається народженням Інтернету. Спер-шу це була мережа APRAnet. Для неї створили протокол IP (Інтернет-протокол), що дозволяв поділяти файли на пакети і передавати їх від вузла до вузла.
Багато мереж стали використовувати IP. Він зручний тим, що можна легко нарощувати мережу, приєднуючи безліч нових комп’ютерів.
В 1972 році у Вашингтоні на Міжнародній конференції комп’ютерних комунікацій вперше продемонстрували APRAnet — вона перестала бути секретною. Саме тому до неї стали приєднуватися інші мережі.
У 1972 році з’явилася громадська організація INWG під керівництвом Вінсента Сьорфа. Вона координувала роботу зі створення міжмережевого обміну. Для об’єднання мереж, що працюють за протоколом IP і за іншими, був необхідний спеціальний міжмережевий протокол. Такий протокол, TCP, розробили Вінсент Сьорф і Роберт Кан у 1974 році. Після об’єднання в 1982 році двох протоколів TCP і IP в один, протокол TCP / IP став стандартним протоколом об’єднаної мережі — Інтернет. У цьому ж році Сьорф і його колеги ввели термін «Інтернет». Сьогодні Вінсента Сьорфа називають батьком Інтернета.
Спочатку мережа складалася з 17 мінікомп’ютерів. Пам’ять кожного мала обсяг 12 Кбайт. У 1972 році серед користувачів виникла думка, що передавати лист через комп’ютерну мережу — знач-но швидше, легше і дешевше, ніж традиційним методом. Так зародився перший сервіс, без якого сьогодні не мислимий Інтернет — e-mail, електронна пошта. До 1983 року кількість вузлів мережі досягла 600. Наприкінці 1980‑х років до Апранет підключився СРСР.
У 1990 році мережа APRAnet перестала існувати, на її місці виник Інтернет. Це дозволило вільно обмінюватись інформацією, незважаючи на відстані. Спочатку його ресурси були доступні лише за допомогою програмного забезпечення, орієнтованого виключно на пересилку файлів і неформатованого тексту. Зрештою фізики Тім Бернерс-Лі і Роберт Кайо із Женеви розробили інфраструк-туру, що дозволила обмінюватися інформацією через Інтернет у вигляді звичного тексту, що включає посилання на інші публікації. Так було започатковано World Wide Web (WWW) — Всесвітню інформаційну павутину, яка зараз охопила практично весь комп’ютерний світ і зробила Інтернет доступним для мільйонів користувачів.
