Калушанці, учасниці бойових дій в Афганістані, Мирославі Барковській повідомили, що нарешті прийшла її черга на отримання квартири. Поки жінка збирала документи, виявився ще один претендент на житло. В результаті двоє людей претендують на одне житло.
 |
У міській владі розводять руками, мовляв, хто швидше принесе документи – того й помешкання. Мирослава Барковська з 1986-го по 1988-й працювала медсестрою у госпіталі в Афганістані. Потім у рідному Калуші їй виділили кімнатку в малосімейці. А з 1992 року вона стоїть на черзі за заслуженою квартирою. І лише тепер, майже через 20 років, жінці повідомили, що підійшла її черга.
«Мене покликали в кінці вересня 2011 року в житловий відділ міської ради та сказали, що є одна квартира для військовослужбовців, і прийшла моя черга, – говорить пані Мирослава. – Правда, показали, що переді мною ще є людина – також учасник бойових дій Ігор Каблак. Але при цьому запевнили, що він уже не може її отримати, бо десять років як розлучений, і живе сам, а квартира – двокімнатна».
Жінці повідомили, що буде засідання комісії, де розглядатимуть саме її питання. І зауважили: аби отримати нове житло, вона повинна відмовитися від своєї малосімейки, де досі жила із двома дорослими синами. Нещодавно ще й старший син одружився. Молоді поки що винаймають квартиру. Перед тим, як написати відмову, жінка хотіла гарантії, що їй дійсно дадуть квартиру.
Вона просила житловий відділ видати їй якісь документи, а там їй у цьому відмовили…
«Я так зрозумів, що Барковська не хоче повертати малосімейку, тобто не виконує умов, передбачених законодавством, – стверджує начальник управління житлово-комунального господарства Калуської міської ради Юрій Рекунов. – А рішення комісії не видають, бо воно носить рекомендаційний характер, його розглядають на виконкомі, й лише він виносить якесь остаточне рішення. У грудні виконкому не було».
Жінка не здалася. Вона ходила до міського голови Ігоря Насалика, але в приймальні їй відповідали, що його немає. Приносила звернення, просила зареєструвати. Молода працівниця відділу звернень громадян відверто сказала пані Мирославі, що ніхто його не читатиме та відправила її назад – у житловий відділ. Тоді жінка пішла ще далі. Написала звернення до народного депутата Ігоря Зварича. Він надіслав клопотання в юридичний відділ ОДА, раду профспілок області та на ім’я того ж мера Калуша Ігоря Насалика.
«Насалик гарно зі мною розмовляв, запевнив, що все під контролем, аби я потім прийшла і про все розказала, – говорить Мирослава Барковська. – При мені передзвонив у житловий відділ, повідомив, що в кінці листопада буде наступна житлова комісія, що там розглянуть моє питання».
Комісії не було. На початку грудня Барковська знову прийшла у міську раду, а там сказали, що її «конкурент» Ігор Каблак оженився. І на квартиру тепер вже є два претенденти. Зв’язатися з Ігорем Каблаком нам, на жаль, не вдалося. Пані Мирослава каже, що зустрічалася з ним у міськраді, куди їх обох викликали, все розуміє та нічого проти нього не має.
«Він також хоче квартири – і це нормально, – говорить Барковська. – В нього також є двоє дітей, однокімнатна квартира. Він теж заслуговує на нове житло. Але так, як зробили у нас у Калуші, не робиться. Треба було просто закінчити все з однією людиною й лише тоді щось пропонувати іншій».
В юридичному відділі ради профспілок Івано-Франківської області, куди не раз зверталась Барковська, кажуть, що права жінки тут не порушено.
«Перед Мирославою Барковською на черзі стоїть Ігор Каблак, – говорить юрист Ради профспілок Уляна Гураль. – Та оскільки він вчасно не надав документи, то черга на одержання квартири підійшла до неї. Згідно із законодавством, вона мала би звільнити ту квартиру, в якій проживає зараз. Вона відмовилася, писала скарги й цим затягнула час. А за цей період Каблак одружився. Відповідно у нього збільшилася сім’я. Тож виходить, хто швидше з них принесе відповідні документи, той і отримає квартиру. Головне – документи».
Отже, зараз Мирослава Барковська та Ігор Каблак один наперед одного доносять документи. Добре, що хоч не сваряться між собою…
Comments are closed.