Європейські країни бідують. Про це повідомляють з усіх боків. Іспанці шукають роботу, поляки мітингують. Кіпр, Греція, Португалія – жах. А от у Румунії, напевно, одної з найбідніших країн ЄС, щось не видно жодного суму, принаймні, на власні очі.
Отака гірська дорога, побудована ще в 1968 році.
Звісно, програма інформаційного туру не передбачає, що журналістів возитимуть проблемними місцями. І звісно, покажуть усе найкраще. Але ж вікна в бусі не настільки тоновані, аби не побачити, що там немає жодного незадіяного клаптика землі? І дупа, вибачте, відчуває, якими дорогами тебе возять.
|
|
На перевалі дорожникам навіть поставили великий пам’ятний знак
Два дні в рамках III Буковинського туристичного ярмарку журналістів (українців, поляків, французів, інших) возили по Сучавському повіту – румунській частині історичної області Буковина. Вивчали тамтешній досвід розвитку туризму. Висновок – нам би таку «біду»!
 |
Коней
зустрічали багато. Їх розведення також підтримує ЄС. У комплексі
верхової їзди «Форест Еквестру» деякі скакуни коштують десятки тисяч
євро
Коней тут вистачає навіть на вулицях повітового центру — Сучави. Водії авто мають бути обережними
За великим рахунком румунські буковинці могли б заробляти лише на монастирях та інфраструктурі навколо – готелях, кафе і т. д. Ми заходили до багатьох добре збережених храмів, але ґрунтовно відвідали лише два монастирі – у Сучевиці та Проботі. Комплекси подібні, обидва збудовані у XVI столітті, стиль архітектури називають молдавським. Обидва є в переліку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО.
Монастир у Сучевиці, споруджений у 1585 році, у 2010-му внесли до списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО
Храми розписані яскравими фресками і всередині, і ззовні. Ті, хто розуміється на цій тематиці, зможуть читати цілі релігійні «комікси». Всередині храмів узагалі розписано все – і стіни, і стеля. Зовні воно трохи затерте, але захоплює не менше.
 |
Монастир у Проботі (1530-1532 рр.) — ще один об’єкт зі списку ЮНЕСКО
Наприклад, у монастирі в Сучевиці на зовнішній стіні намальовані
діагональні сходи, які ведуть до раю. Подолав у собі один гріх –
піднявся на сходинку. Піддався – упав донизу. Людей там підтримують
ангели, а чорні сили спокушають – ціла розписна епопея…
Сучава. Храм св. Дмитра
У Сучаві відчувається намагання органічно поєднати «соцреалізм» в архітектурі з минулим і сьогоденням. Як не крути, а «радянщина» таки випадає
От, хто знає, чому в румунів, поляків, чехів чи не все старе збережене? Адже в них теж були і війни, і комуністи, і решта нещасть. Може, нам чогось бракує? Причому, якщо взяти кожного окремо, то ніби й не дурні люди, десь там європейські. А загалом? Вибачте, не стримався, то, певно, інша тема – поїхали тихенько далі по Сучавському повіту.
|
|
Цей ліхтар міг би ілюструвати тутешній розвиток туризму – сучасна лампа у стилізованому під давнину ліхтарі
Музей писанки пані Летиції Оршівської – звісно, не такий великий, як у Коломиї, але не менш цікавий. Летиція – викладач іноземних мов, усе життя малює писанки та збирає по світу вироби з яєць і у формі яйця. Усім займалася сама, а зараз має музей із понад 3000 експонатів. Великі, малі, курячі, крокодилячі, порцелянові, залізні – яйця на будь-який смак стоять там у шафах і на столах.
Головний напій туру — афината, солодка настоянка з чорниць, десь під 20 градусів. Дівчата були в захваті
У музеї писанки пані Летиції Оршівської
Серед інших об’єктів можна ще відмітити соляну шахту в селищі Качика. Вона теж – не така велика, як, наприклад, знаменита краківська Величка, але зі своїм шармом і відчутним творчим підходом. Адже не кожен придумає зробити під землею футбольне поле, де б діти з батьками у легкій напівтемряві ганяли м’яч? Ще одне підтвердження того, що якісний туристичний об’єкт можна зробити із будь-чого – було б бажання, тоді навіть гроші знайдуться.
 |
Качика. У соляній шахті. Свята Варвара ще з середньовіччя охороняє європейських шахтарів
Але основна тема нашого інформаційного туру називалася «Село як туристична атракція». Семінар у комуні Маліні (до комуни входять п’ять гірських сіл) проводила представник Сучавського університету Кармен Кашовські. За її словами, кілька років тому вони написали проект до ЄС з метою розвитку туризму в депресивному регіоні. Але спочатку запустили проект самі, а гроші на нього заробляли на продажі традиційних сувенірів. Потім, звісно, виграли грант.
Гостей вітає музичний колектив комуни Маліні
Місто Фалтичени. Музей «румунського Родена» Іона Ірімеску. Тутешні скульптури вражають дивною пластикою навіть тих, хто зовсім не розуміється на мистецтві
Місцевим селянам запропонували реставрувати власні старі хати – аби все було якомога автентичнішим, але з усім сучасним комфортом. Бо тим же німцям, французам чи бельгійцям колорит дуже подобається, але й від теплого душу вони відмовлятися не хочуть. Навчили місцевих поводитися з тими туристами. Заснували музей села, нині роблять брошуру під назвою «Зберігай і поширюй культурний пейзаж Буковини». Крім того, за підтримки ЄС – де безвідсотковими кредитами, а де й за грантові гроші – у тому ж регіоні збудували кілька абсолютно сучасних туркомплексів для особливо вибагливих гостей. Тепер так і живуть, і розвиваються – усе майже як у наших Карпатах, тільки гроші трохи інші.
Туркомплекс «Ла Фелюта» побудували за підтримки проекту Євросоюзу
P. S. Через кілька днів після повернення із Сучави з подивом прочитав, що у світовому рейтингу доріг до п’ятірки найгірших разом з Україною потрапила й Румунія. От і вір після цього очам своїм!
