Якщо вчасно почати лікувати наркозалежність, у людини є шанс вижити
У кожного з нас є свій допінг. Музика, спорт, шопінг чи перегляд улюбленого серіалу – будь що. Добре, коли таке дозвілля не приносить шкоди, а допомагає реалізовуватися чи відпочити. Але є й інші, «ейфорійні», штуки, які спочатку дають якийсь кайф і стимул, а потім людина прагне померти від фізичного болю. Це наркотик. Справжній. Від якого майже неможливо відмовитись.
Якби повернути час
Школярці з Івано-Франківська Світлані Любінецьбуло лише 16 років. Вона померла через наркотики. В неї були заможні батьки, хороша школа, гідне виховання. Вона дуже любила життя, завжди була усміхненою, дружелюбною. Чого не вистачало дівчинці?.. Усе почалось з варіанту «за компанію», з цікавості, як це, «зловити кайф». А далі – Світлана просто не змогла зупинитись.
«Свій останній місяць життя вона провела, майже не виходячи з квартири, – згадує, не стримуючи сліз, її мама Олена Любінець. – Коли побачила, що моя дитина згасає на очах, то побігла до лікаря. Але було вже пізно. Нам сказали, що їй залишилось зовсім мало, і єдиний вихід – підтримувати тими ж наркотиками. Не розумію, як я могла не помітити, що Світлана стала наркоманкою. Якби повернути час назад, я б ніколи не дозволила цьому статися».
Найчастіше в небезпечну залежність потрапляють 15?16?річні підлітки. Причини – прагнення бути «як всі» в компанії; бажання випробувати сильні незнайомі відчуття; нудьга, цікавість. Для батьків, які хочуть захистити своїх дітей від наркоманії, особливо важливо знати такі ознаки:
• незвичайне збудження, балакучість, плутана мова; вузькі або розширені зіниці.
• сліди від ін’єкції на внутрішній стороні передпліччя;
• зникнення з дому грошей, речей; виявлення шприца (голки від нього) або невідомого порошку.
Наявність або відсутність наркотику в організмі визначає спеціальне токсикологічне обстеження в лабораторії наркологічної медекспертизи. По аналізах можна визначити дозу і вид наркотику, наявність у крові антитіл до препарату. При цьому антитіла, наприклад, до марихуани можуть виявлятися в крові протягом місяця після вживання.
«Продавці наркотиків перші порції зазвичай дають безкоштовно – поки не сформується залежність, – говорить Валерій Скопич, головний лікар обласного наркологічного диспансеру. – А вже потім, коли на придбання психотропних препаратів потрібні гроші, наркомани скоюють злочини, самі стають розповсюджувачами наркотичних засобів. Навіть перші пробні дози швидко підпорядковують волю людини – викликають бажання знов і знов «зловити кайф». Спочатку формується психічна залежність від наркотику, а коли приєднується ще й фізична (ломка), людина змушена приймати наркотик щодня, іноді – неодноразово».
Валерій Скопич каже, що найлегше вилікувати наркомана, якщо його «стаж» не перевищує одного року. Тоді шанси доволі великі. Що пізніше, то важче.
Сила та профілактика
До наркотичних препаратів відносяться: героїн, морфій, опіум, амфетаміни, кодеїн; бензедрин і барбітурати. Є й інші. Сьогодні наркозалежність поступово «молодіє».
За словами Валерія Скопича, в Івано-Франківську тільки офіційно налічується 460 наркозалежних, вік яких від 18 до 35 років. (Насправді може бути у чотири-п’ять разів більше). Окрім того – 330 осіб, які допускають вживання наркотику, але не є наркозалежними та знаходяться на профілактичному спостереженні. Серед них – 12 підлітків.
Останнім часом багато фахів ців приходять до висновку, що звичний спосіб боротьби з наркоманією, коли головна увага приділяється силовим заходам, – неефективний.
Колишній івано-франківський міліціонер Михайло, який просив не називати його прізвища, згадує: «Знаєте, я працював в міліції майже десять років і можу сказати, що «найстаріший» стаж у наркомана – вісім років. Був у мене один такий «екземпляр». За цей час він втягнув у наркоманію понад 60 неповнолітніх, чотири рази лікувався, заразився сифілісом та помер на жінці легкої поведінки… Якщо не чіпати наркоманів, то вони будуть здобувати гроші, «годувати» наркобаронів, підкупляти міліцію. Багато хто з моїх колишніх колег «кришував» наркоманів, бо гроші від такого прихисту – величезні. Але в результаті більшість або втягувались у «розборки», або самі ставали наркоманами».
Таке відбувається не лише в Україні. У багатьох розвинених країнах, де в боротьбу з наркобізнесом вкладаються величезні кошти, вживання наркотиків все одно зростає. Тож єдиний дієвий спосіб протистояти наркоманії – профілактика її розповсюд ження та соціальна реабілітація наркозалежних.
Невтішні прогнози
Валерій Скопич каже, що за останні роки наркоманів тільки більшає. Тенденції до зниження їхньої кількості очікувати не доводиться. Що ж буде далі? Буде гірше. Недорогі та неякісні наркотики освоюватимуть український ринок.
За словами лікаря, нині поширення наркотиків відбувається в основному за рахунок підлітків трьох груп: дітей багатих батьків; підлітків з кримінальною спрямованістю; підлітків, що живуть в районах, прилеглих до центрів продажу наркотиків. Діти просто нудьгують від бездіяльності та неможливості самовираження. Адже держава не надто наполегливо допомагає зайнятістю. Принаймні, безкоштовно.
Зрештою, країна твориться з окремої сім’ї. Немає довіри в ній, не буде й поза нею. А найкращим захистом від наркоманії дітей є любов батьків, рівні довірливі стосунки в сім’ї та зайнятість дитини. Треба лише знайти час.
Краще раніше…
Comments are closed.