Про якість води говорять чимало. Особливо після повеней. Крім звичайних людей, ця проблема на устах у лікарів, науковців, чиновників. Тож яка нині вода на Прикарпатті?
Організм – чайник
«Середня» людина на чотири п’ятих складається з води. Новонароджені – на 95 %, люди похилого віку – на 60 %. Від нестачі води в організмі погіршується кровообіг, знижується життєва активність, з’являється ще цілий букет хвороб.
Якщо взяти стандартний чайник, яким ми користуємося щодня, і зазирнути всередину, то побачимо накип. На внутріш-ніх органах – така ж ситуація, стверджують учені. Людський організм – це великий чайник. Те, що бачимо на стінках чайника, є і на стінках судин, у нирках, печінці.
Так, у містах щодня люди п’ють воду із крана (фільтровану чи ні), бутильовану (столову мінеральну), бюветну, у селах – переважно черпають із криниць. Якщо криниця стоїть на правильному місці, то за своє здоров’я можна не переживати – у це свято вірять селяни.
Копав криниченьку
У Чукалівці Тисменицького району, як, напевно, і в кожному селі, є свій копач криниць. Звуть його Ігор Гаврилів. Каже, що він із двома товаришами копає колодязі вже тринадцять років. А займатися цікавою та водночас небезпечною справою почав після тривалих спостережень за тим, як це робив його приятель. А той перейняв нелегку науку у свого батька-копача.
«Знайти підземні джерельні води можна за допомогою двох алюмінієвих дротів, – розповідає Ігор. – Або ж вербових гілок. З лози робиться така собі рогатка. У місці, де під землею знаходиться чисте джерело, вона прогинається. Дроти відповідно схрещуються». Щоправда, тут йдеться лише про біологічно чисті підземні води, зауважує копач. На стоки, каналізацію чи труби такий інструмент просто не реагує.
«Якщо криниця добре зроблена, то й вода буде добра, – впевнений майстер. – Треба обкопати навколо криниці орієнтовно на метр і закласти жовтою глиною, її в народі називають кременицею. Тоді нічого зайвого, включно зі стічними водами туди, не потрапить».
Не гірші, але…
Заступник головного лікаря обласної санстанції Стефанія Сендецька каже, що їхня служ-ба контролює тільки громадські криниці, а приватні – за викликом. Коли мікробіологічні показники «зашкалюють», санстанція проводить дезінфекцію. За словами Сендецької, загалом по області є більше 400 громадських криниць.
«Якщо дощі, підходять ґрунтові води й вода у криниці однозначно не відповідає нормам, – говорить пані Стефанія. – Але якщо розглядати ситуацію в цілому по Україні, то загальний наш бак-показник є доволі високим. А це означає, що на Прикарпатті він не найгірший. При цьому джерела централізованого водопостачання на сьогодні відповідають усім вимогам».
Та навіть попри це, лікарі продовжують бити на сполох. Кажуть, що при тривалому вживанні питної води, яка містить значні кількості нітратів, різко зростає концентрація метгемоглобіну в крові. Крім того, надлишок нітратів є причиною екзем, руйнування зубів, ураження серця, нирок, печінки, а постійна інтоксикація призводить до порушення обміну речовин та онкологічних захворювань.
Після проведення санації (комплекс заходів – ремонт, чищення та дезінфекція, які потрібно проводити для профілактики раз на рік) у таких джерелах значно знижується вміст нітратів. Тож сиру воду радять вживати тільки тоді, коли є впевненість у тому, що санітарний стан джерела – прий-нятний.
Вибори та користь
В Івано-Франківську чотири міські джерела є на обліку обласної санстанції: в парку Шевченка, на міському озері, на вулицях Ленкавського і Хіміків.
«Ми щомісяця контролюємо ці джерела, – говорить головний інженер «Водоекотехпрому» Любов Майстришин. – Якщо населення до нас звертається, щоб ми провели обстеження криничної води, то це вже – додаткові послуги. А найчастіше звертаються з приміських сіл – Опришівців, Угорників, Угринова, Крихівців».
Нині екологія та клімат дуже змінилися. І, за словами Любові Майстришин, якщо років 20 тому криниці переважно були з доброю водою, то нині часто трапляється перевищення за певними хімічними показниками – по марганцю, залізу, нітратах.
«Грядуть вибори. Було б не зле, якби громадські організації чи партії ініціювали аналіз води по скрізь, де тільки є криниці, – каже пані Люба. – І для них був би козир, і зробили б добру справу для людей».
Comments are closed.