Серце болить всюди

Серцево-судинні хвороби – найпоширеніша причина смертності у світі. Так, в Україні шестеро хворих із десяти помирають саме «від серця». Це більше, ніж від усіх видів раку, туберкульозу та СНІДу. За приблизними підрахунками, в Івано-Франківську на 190 тисяч населення в середньому щороку припадає 250 інфарктів і 350 інсультів. При цьому близько 60% пацієнтів працездатного віку стають інвалідами.

Лікарі не перестають говорити про необхідність профілактики, просять людей бути пильнішими до свого здоров’я. А ще кажуть, що серцево-судинні хвороби значно помолоділи.

Допоможе стоматолог

Заввіділенням міської кардіології Ольга Вербовська розповідає історію 22-річного таксиста, який потрапив до лікарні з інфарктом. «Володимир програв у клубі велику суму грошей, що й спричинило стрес, – говорить лікар. – На фоні стресу в нього стався інфаркт. Хоча, звісно, відіграла свою роль і його надмірна повнота, адже молодий чоловік таксував уночі і вів малорухливий спосіб життя».

Будь-яка хвороба – від нервового перенапруження, стверджують лікарі. Інфаркти та інсульти теж розвиваються на фоні психоемоційного стресу. При інсульті уражаються судини головного мозку, при інфаркті – судини серця.

За словами Вербовської, до них часто потрапляють люди, яких звільняють з роботи, або які мають проблеми в особистому житті.

«Ця хвороба може маскуватися – за головокружінням, болем у плечі, щелепі, в іншому. Йдеться про так званий нетиповий інфаркт, які зараз значно почастішали, – говорить пані Ольга. – Наприклад, піднімається температура, блювота, а людина замість звернутися до лікаря, починає промивати шлунок, думаючи, що в неї харчове отруєння. Хоча проблеми не зі шлунком, а із серцем – це так звана абдомінальна форма інфаркту».

До стоматолога зі страшним болем прийшов чоловік. Попросив лікаря вирвати зуб, але стоматолог подивився та сказав, що цей та всі зуби навколо – здорові. Далі порадив поміряти тиск і зробити кардіограму. Аналіз показав класичний інфаркт. Ця історія завершилась для пацієнта не так зле, бо він вчасно отримав фахову пораду.

Смертельне пиво

Найпоширеніші серед серцевих недуг – ішемічна хвороба, артеріальна гіпертен­зія, порушення ритму серця. Всі ці хвороби мають свої розгалуження.

Ольга Вербовська каже, що коли вже є проблеми з артеріальним тиском, то його слід контролювати – знижувати відповідними медикаментами. А перед тим консультуватися з лікарем, самовільно не відміняти і не призначати препарати. Лікар Вербовська зауважує: «Якщо людина прийняла таблетку вранці, то вона захистить організм, навіть якщо на роботі виникне якийсь конфлікт. Різкого підвищення тиску не буде».

Лікар наголошує: треба йти за порадою до фахівця, а не консультувались у провізорів аптеки. «На жаль, інколи фармацевти замість призначеного лікарем пропонують щось схоже за назвою, неходове, а насправді – то препарат з іншої групи, який приймати разом з іншими протипоказано, – каже Вербовська. – Також біда приходить, коли слухають сусідку, якій допоміг певний препарат. Так за «доброю» порадою жінка приймає і свій препарат, і сусідський. А згодом виявляється, що то ліки однієї групи, що й призводить до погіршення стану, а відтак до госпіталізації».

Серед серйозних факторів ризику лікар називає куріння. Курці небезпечні не тільки для себе, а й для інших членів родини, особливо дітей. При пасивному курінні в них уже змалку з’являється підвищений артеріальний тиск, бронхіальна астма. Шкідливе і надмірне вживання алкоголю, зокрема, пива. «Цей напій погано впливає на серце, печінку, нирки, – говорить Вербовська. – Є навіть термін – «пивне серце», коли серце збільшується, розвивається кардіоміопатія, так звана серцева недостатність. Із таким діагнозом свого часу у нас лікувався сорокарічний працівник пивзаводу… Ми намагалися його витягнути, але він помер».

Менше їсти, більше ходити

Кардіолог, доцент кафедри внутрішньої медицини медуніверситету Ігор Ванджура зазначає, що хвороби серцево-судинної системи можуть передаватися спадково, і тут важлива роль сімейного лікаря. Каже, що прямий шлях до хворого серця – надмірна вага і гіподинамія. А зниження ваги тіла на 10% зменшує ризик виникнення серцево-судинних захворювань на 20%.

Заступник головного лікаря обласного кардіодиспансеру Андрій Волинський наголошує, що неабияк впливає на стан здоров’я спосіб життя, які людина ставить перед собою цілі, як їх досягає, і в цілому – життєва філософія.

Заввідділення анестезіології з палатами інтенсивної терапії обласного клінічного кардіодиспансеру Роман Петровський каже, що в усьому світі намагаються боротися з недугою профілактикою, прагнуть попередити хворобу. А в нас цього бракує. І до реанімації із важкими гострими станами привозять людей звідусіль – як із обласного центру, так і з найвіддаленіших куточків Прикарпаття.

Петровський акцентує: особливо пильнувати своє здоров’я сердечникам треба влітку, бо втрата рідини може призвести до згущення крові – тромбозу. А закупорення судин – до раптової смерті за кілька хвилин. Проте якщо людина вижила, то повинна постійно приймати приписані препарати для розрідження крові, бо наступний рецидив буде складнішим, а процес – незворотний.

«Лише за минулі вихідні до нашого відділення у важкому стані поступили вісім хворих, – розповідає лікар. – Хоча і протягом року всі 12 ліжок практично постійно зайняті». Насамкінець Петровський додає: «Усім раджу дотримуватися рекомендацій щодо активної первинної профілактики. Зокрема, ходити ввечері на прогулянку, а не лежати на дивані. І бути поміркованим у харчуванні та вживанні алкоголю».

Від мавпи – дитині

Початок ери трансплантації відкрив професор Клод Бернард, який 3 грудня 1967 року в Кейптауні (Південна Африка) пересадив чоловікові серце дівчини, яка загинула в автомобільній катастрофі. Після операції реципієнт прожив 18 днів і помер не через відмову пересадженого органа, а в результаті ослаблення імунної системи організму та запалення легень.

Нині у світі виконані вже сотні подібних операцій, і життя деяких хворих продовжене на десять і більше років. У ряді клінік проведені й більш складні операції з одночасного пересадження серця чи іншого органу, наприклад, печінки або обох легенів.

На сьогодні існуючі банки органів і тканин можуть забезпечити матеріалом не більше 10% хворих, які потребують операції. Частину проблем намагаються вирішити шляхом використання гетеротрансплантантів, тобто органів і тканин, узятих у тварин. Так, у січні 1984 року в США була навіть проведена операція з пересадки серця мавпи дівчинці на 15-й день після її народження. Дитина прожила три тижні, після чого в неї перестали функціонувати нирки.

Найважливішою проблемою трансплантації досі є відторгнення пересадженого органа живим організмом. Вона й зараз далека від остаточного вирішення.