Розвинулися?

Минуло тільки півроку з того часу, як фінансисти, члени виконкому та депутати додавали-віднімали-множили-ділили бюджет розвитку на 2010 рік. І вже тоді (у травні) не було жодної людини, яка б вірила у те, що місту вдасться продати на 50 млн. грн. землі та майна. Проте такий бюджет затвердили. А через місяць-другий управлінню земельних відносин та фонду комунального майна ще підняли планові показники – приблизно до 60 млн. Насправді бюджет виконали тільки на 13 млн. грн. А це 20% від омріяних 60.

До планки не доскачеш

Винних у невиконанні бюджету шукати складно. Бо навряд чи майновики, чи земельники могли вплинути на ситуацію. Тим більше, що напередодні приймання бюджету, вони реально оцінювали свої можливості, відтак декларували значно менші цифри. Проте владі треба було розписати розхідну частину. Всі розуміли, що це робиться штучно. Втім, викидати з розхідної частини статті витрат, які просили бюджетники, комунальники, освітяни чи медики, ніхто не смів.

Михайло Юсип, начальник фонду комунального майна, пригадує, що вони подавали прогнозні показники лише на 8 млн. грн. (Їм довели понад 23 млн.) Ця цифра, вважає він, була реальною, хоча навіть її виконати не вдалося.

«У нас були укладені договори на 8 млн., – каже Юсип. – А у докризові часи в нас не було жодного випадку, щоб договір був укладений і не оплачений. Проте вийшло так, що кільком великим об’єктам не дали кредити і договори вони розірвали».

Крім того, є й такі, що до останнього відтягують процес викупу майна. Умови ж кредитування у банках нині далеко не найкращі. Тож майже 2 млн. грн. місто не добрало на приватизації майна. «Платять тільки за маленькі об’єкти, – зазначає Михайло Юсип, – бо вони дешевші. А там, де треба знайти банк і взяти кредит, то є проблема». Відтак, фонд виконав бюджет тільки на 5 млн.

У свою чергу заступник начальника міського управління земельних відносин Михайло Семанишин каже, що його управління планувало заробити 6 млн. грн. Проте їм довели спершу 20, а трохи пізніше – 33 млн. З них вони виконали тільки вісім. Усе це від продажу земельних ділянок, які передбачені на ведення підприємницької діяльності.

«У цьому році є 52 рішення про продаж 52 ділянок на 10,9 млн. грн. Але з тих чи інших причин укладено тільки 37 договорів. Решта не укладається через відсутність коштів, – розповідає Семанишин. – Хоча договори ніхто не відміняє, вони залишаються дійсними, а тому люди так чи інакше їх виплатять, просто пізніше: одні через розтермінування боргу уже платять, інші назбирають гроші і заплатять пізніше».

До речі, цього року міська влада планувала продати з аукціону кілька ділянок на Калуському шосе. Не вдалося. Адже за новим законодавством стартова ціна під викуп земельної ділянки встановлюється на рівні нормативно-грошової оцінки. А оскільки це значно дорожче, ніж експертна (колись землю продавали за експертною оцінкою), то охочих купити землю взагалі не знайшлося. Тому мерія пішла іншим шляхом і спробувала продати право оренди. Але й тут бажаючих не знайшлося…

Люблю-не люблю

Нащо ж тоді планують таку велику дохідну частину бюджету розвитку? При формуванні бюджету депутати говорили про те, що так можна повписувати все, що хочеш, а потім на свій розсуд фінансувати тільки те, що комусь вигідно. Хто ж обирає щасливі об’єкти (статті витрат)? Хто вирішує, як їх фінансувати?

При формуванні бюджету депутати закидали міському голові Віктору Анушкевичусу, що він навмисно роздуває бюджет, аби потім мати можливість обирати за принципом: любить чи не любить. Або ж дати чи не дати.

Перший заступник міського голови Зіновій Фітель стверджує, що місто зобов’язане планувати продаж землі. І мається на увазі як аукціонний (вільні земельні ділянки), так і продаж землі, яка знаходиться під нерухомістю (об’єктами). Інша справа, що не завжди інвестори можуть собі дозволити купити землю за тими цінами, які нині фігурують.

«У першу чергу з бюджету розвитку фінансуються об’єкти незакінченого будівництва з минулого року, тобто ті, що йдуть під здачу, – підкреслює Фітель. – Далі – решта: комуналка, охорона здоров’я, капітальне будівництво, освіта, культура тощо». І додає: щопонеділка в міського голови відбувається нарада, де одним із пунктів є фінансування. Саме там мер разом із заступниками вирішують, куди в першу чергу направити гроші.

Крім того, при формуванні бюджету розвитку, сесія міської ради прийняла рішення про будівництво семи доріг на 30 млн. грн., а платити місто мало впродовж трьох років. Саме тому, за словами Фітеля, довелося збільшити дохідну частину, бо сума тендеру не могла бути більшою за весь бюджет. Проте, все одно все це залишилося на рівні ідей, які не матеріалізувалися.

Отже, у 2010 році, як уже стало зрозуміло, не вистачило коштів на цілу купу різних витрат, що стосуються будівництва, реконструкції, капремонту тощо. Тут є школи, дитячі садочки, мережі (водопровід, каналізація, теплотраси), дахи, ліфти, дороги.

При цьому 150 тис. грн. з бюджету пішло на будівництво храму в мікрорайоні Пасічна. Звісно, хто проти духовних потреб, але ж церква в Україні відділена від державних інституцій, чи не так?

Ще профінансована реконструкція стадіону «Рух» – 70 тис. грн. (це при тому, що місто вже майже віддало його інвестору!). Хоча робіт там ніяких не проводилося, а гроші ці використали на охорону стадіону…

Наразі Зіновій Фітель впевнений, що наступний рік точно буде кращим за нинішній. Що місто заробить не 13, а приблизно 20 млн. І цей бюджет розвитку буде далеко не найгіршим в Україні. Хоча цьогорічні тенденції і залишаться.

«У першому кварталі чи навіть півріччі люди будуть обережно ставитися до питання купівлі земельних ділянок та інвестицій у будівництво, – припускає Фітель. – Адже будівництво – це індикатор попиту на землю. Нині ж немає підйому попиту на купівлю квартир, тому земля не є такою популярною. Це навіть попри те, що земля впала в ціні у 2-3 рази».

За словами Фітеля, ситуація в державі більш-менш стабілізується. І тільки з одного аукціону можна буде отримати 17 млн. грн., а плюс є люди, які викуповують землю під об’єктами, і ті, що розтермінували борги. Зрештою, на Калуському шосе місто нині має сім, різних за площею та конфігурацією, земельних ділянок. Усі вони – це пропозиція під різне комерційне використання. Відтак, щойно банки почнуть давати кредити, наш бюджет розвитку почне зростати.

Правда, від того, що знову доведеться штучно рівняти дохідну та розхідну частини й «рятувати» медицину чи освіту популізмом, ніхто так і не застрахований.