Леся Іванків із села Побережжя Тисменицького району вісім років була покоївкою в сім’ї всесвітньо відомого футболіста Зінедіна Зідана. Вона поїхала за кордон через хворобу дочки, потрібні були гроші на лікування. Спочатку Леся Іванків потрапила до кафе на узбережжі під Барселоною. Власники, дізнавшись, що вона вміє добре готувати, через деякий час перевели її на посаду шеф-кухара.
 Леся Іванків та Іван Нагірний на спортивному святі. Футбольну форму для сільської команди замовив і переслав Зінедін Зідан |
Через два роки пані Леся вирішила змінити роботу та звернулася до місцевого агентства з працевлаштування. Їй запропонували на вибір працю на кухні у трьох іспанських сім’ях. Вона вибрала будинок у Мадриді.
Протягом першого тижня перебування у цій родині вона й не підозрювала, в кого працює. І тільки згодом, коли побачила, що господар таки дуже схожий на фотографії Зінедіна Зідана, що висіли на стінах, зрозуміла – це сім’я всесвітньо відомого футболіста.
«Спершу було трохи важко з адаптацією, адже в будинку говорили практично лише французькою, – розповідає Леся Іванків. – Тож довелося вчити ще й цю мову. З часом до готування на кухні, хатньої роботи додався догляд за дітьми Зіданів. До слова, вони разом з дружино Веронікою виховують чотирьох синів – Енцо, Луку, Тео та Еьяса».
Переглядаємо документальний фільм, який Зінедін подарував пані Лесі. Вона кілька разів з’являється у кадрі. Навесні 2006 року француз завершував свою футбольну кар’єру. Перед прощальним матчем на «Сантьяго Бернабеу», домашньому стадіоні мадридського «Реалу», до футболіста з’їхалась уся його родина. На відео Зідани заходять до будинку, брати Зінедіна дружніми поцілунками у щічку вітаються з українською покоївкою.
«Усі ці люди напрочуд прості у спілкуванні, – коментує пані Леся. – Жодного разу я не відчула якоїсь зверхності чи неповаги до себе. Навпаки – ставлення було настільки теплим, що я відчувала себе членом цієї сім’ї».
Нині Зідан займається благодійністю, а також є спортивним директором мадридського «Реалу». Як говорить Леся Іванків, у нього вкрай мало вільного часу, але ті вільні години, які має, він цілком і повністю присвячує своїй сім’ї. «Певно, в цілій Україні немає такого батька, як Зінедін, – каже пані Леся. – Коли він надовго від’їжджає, то все одно щодня телефонує до дружини, розмовляє з синами. А ще обов’язково раз на місяць буває у своїх батьків – у Марселі».
Леся Іванків була з Зіданами всюди: у Мадриді, у поїздках до батьків Зінедіна або його дружини, на відпочинку. А майже рік тому повернулася до рідного Побережжя. Цього року, 23 червня, вона по телефону привітала Зідана з днем народженням, 39 років. Зізу запрошував приїхати, та поки що це неможливо – в листопаді 2010-го односельчани вибрали пані Лесю сільським головою. Це місце для неї не чуже – перед закордоном вона 10 років працювала секретарем у сільраді.
Того дня, коли «Репортер» приїхав до Побережжя, у селі було футбольне свято. Вшановували ветерана бурштинського «Енергетика» Івана Нагірного, який святкував своє 40-річчя і є родом звідси. Місцеві таланти підготували концерт, після якого відбувся матч між футбольними ветеранами сіл Побережжя та Майдан. До слова, Зінедін Зідан теж долучився до футбольної команди села, коли кілька років тому на прохання Лесі Іванків замовив і переслав місцевим гравцям футбольну форму.
«Звісно, Зідан – великий футболіст, легенда світового футболу, – говорить Леся Іванків. – Та для мене він у першу чергу неймовірно проста і добра людина. Він має все, що душа забажає, – гроші, славу, успіх – але найголовнішою в його житті цінністю є власна сім’я».
Comments are closed.