Головна героїня Любомира (вона ж «дитя епохи» й учениця випускного класу гімназії) вирішує залишити навчання та податися працювати у газету. Звісно, батьки спершу противляться такій пробі пера. Та Любця таки добивається свого, обіцяючи не полишати науку остаточно. З цього моменту й розпочинається її зростання від «старшого куди пошлють» – до кореспондента, від трохи наївної школярки – до відповідальної особистості, здатної на нові пошуки себе, кохання, правильних відповідей. В основі цього роману – реальне життя реальної родини. Все, що трапилося з персонажами, авторка дізналася з відвертих розмов зі своїми найближчими друзями, тому й присвячує цю книгу Вірі й Олександру, мудрим батькам сучасних дітей.
Comments are closed.