Вхідні двері – це візитна картка дому. При їх виборі основними критеріями є надійність, стійкість до вологи та перепадів температури, тепло- й шумоізоляція, а також, звісно, красивий зовнішній вигляд. Вікна – очі будинку, дуже важливий елемент екстер’єру, джерело світла, образ тепла та затишку. Їх зараз є багато видів і конфігурацій. Як не помилитися з вибором?
Двері. Головне – надійність
Почнемо з матеріалу – або метал, або дерево. За ступенем захисту є чотири класи металевих дверей. Перший має захищати від простого вибивання плечем. Двері другого класу повинні протистояти будь-якому інструменту, крім спеціальних електричних. Третій клас зможе зламати тільки великий профі. Четвертий – куленепробивні та вогнетривкі.
 |
Обираючи металеві двері, зверніть увагу на те, щоб за конструкцією це був міцний каркас зі сталевої труби з додатковими ребрами жорсткості. Обшивка має бути із двох сталевих листів товщиною не менше 2,5 мм. Краще вибирайте двері без сталевих кутків – вони зменшують міцність вхідної конструкції.
Крім технологічних рішень, слід приділяти увагу дизайну. Для обробки дверей використовують матеріали різних кольорів і фактур: кожвініл, полімерну плівку, порошкове забарвлення, ламінат, вагонку, шпон або масив цінних порід дерева. Металеві вхідні двері можуть мати багато різновидів: прямокутні або аркові, одно- або двостулкові, глухі або зі вставкою зі склопакета, закриті ззовні декоративними елементами.
І головне – у виборі вхідних металевих дверей уже точно не варто ганятися за низькою ціною. Адже ці двері мають давати відчуття комфорту, спокою та безпеки. Щоб їхній зовнішній вигляд декларував неприступність і надійність. А таке дешевим не буває.
З деревом усе теж не так просто. Конструкцію дерев’яних дверей треба посилювати. Ззовні деревина має бути оброблена спеціальним захисним покриттям – фарбою чи лаком. Що якісніше покриття, то довше прослужать двері. Деревина не повинна мати сучків і смоляних кишень, бо сучки з часом тріскаються й випадають, а після витоку смоли двері втрачають зовнішній вигляд і міцність.
За два тижні (а краще за місяць) перед монтажем дерев’яних дверей їх треба занести у приміщення – для акліматизації. Свіжі місця врізання замків і петель слід негайно обробити, щоб запобігти проникненню вологи.
Аби захистити будинок від протягів, вуличного пилу та шуму, можна встановити у дверній коробці спецпрокладку з внутрішнім ребром жорсткості та утримувачем по всій довжині прокладки – він укладається в паз у коробці.
До речі, щодо входу до індивідуального будинку є й гібридний (або подвійний) варіант. Так, нині фахівці рекомендують ставити двоє дверей: з вулиці – метал, з дому – дерево. При цьому металеві, звісно, мають відкриватися на вулицю: вибити їх буде дуже непросто.
І ще – при купівлі дверей вимагайте сертифікати якості, якщо продавець надає послуги монтажу – погоджуйтесь, не економте. Тому що спосіб «ми з кумом і так втулимо» потім обійдеться ще дорожче.
Вікна. Треба уважніше
Нині дерев’яні вікна найчастіше роблять із клеєного бруса. Завдяки сучасним технологіям такі вікна міцні, відносно водостійкі та мають більший опір до скривлення, ніж вікна з масиву.
Аби захистити дерев’яні вікна від перепадів температур і вологи, їх обробляють в декілька етапів: просочують (для водостійкості), ґрунтують (щоб краще утримували фарбу), забарвлюють (для додаткового захисту від погодних чинників і кращого зовнішнього вигляду). З часом, приблизно раз на п’ять років такі вікна потребують профілактики та оновлення – тоді вони здатні без проблем прослужити до 50 років.
Дерево – хороший вибір. Це добра екологія, тепло, комфорт, естетика. Єдиною вадою таких вікон є порівняно висока ціна.
Металопластик зараз найпопулярніший. Тут важливо пам’ятати кілька елементів, з яких складається правильний вибір вікна: виробник, віконний профіль, армуючий профіль, камерність, склопакет, фурнітура. Щодо першого, то треба обирати виробника вікна (відомого), а не виробника фурнітури чи профілю. Бо якщо вікно, навіть із якісних комплектуючих, збирали десь у підвалі, то в результаті – жодної гарантії.
Віконний профіль (рама з ПВХ) просто має бути зроблений у Європі. Армуючий – це сталевий елемент, на якому все тримається, він відповідає за форму. Якщо виробник про нього «забуде», вікно деформується. Перевірити його наявність можна єдиним способом – за вагою: підняти й понести «правильне» вікно нормальна людина (не богатир) не зможе.
 |
Камерність ПВХ профілю. На українському ринку представлені профілі, що мають від двох до семи камер. Чим вищий цей показник, тим кращі тепло- та шумоізоляційні властивості вікна. Одне застереження: якщо обрати багатокамерний пластиковий профіль і при цьому – звичайний склопакет, то вікно все одно не матиме хороших енергозберігаючих характеристик.
Склопакет – один із найважливіших елементів, оскільки він займає 80% площі вікна. Вони бувають одно- та двокамерні (не плутаємо з камерністю профілю). Однак, цей показник є не таким суттєвим, як енергозберігаючі властивості, які створюються за рахунок нанесення на скло спеціального невидимого напилення. Потрібно звертати увагу і на товщину скла – для Прикарпаття, за нормами, вона не може бути меншою за 4 мм.
З фурнітурою все просто – вона повинна бути якісною, працювати чітко та плавно. Найкраща – німецька, дещо гіршими є турецька й польська, а от із китайськими виробами, як завжди, треба бути вкрай обережними.
І пам’ятайте – зекономлені на вікнах гроші виллються у регулярні переплати за тепло.
Comments are closed.