Гендерна рівність – це рівні права чоловіків і жінок у соціумі: виборчі, кар’єрні, фінансові, сімейні тощо. Боротьба жінок за свої права зародилась у Європі у ХІХ столітті, але значного розголосу набула у 1960-х роках. В Україні про гендер активно заговорили вже після здобуття незалежності. І сьогодні, за словами активісток цього руху, проблема не обмежується боротьбою за права жінок. Виявляється, чоловіки також потребують захисту і підтримки.
Адже у сучасному світі вже зовсім не важко зустріти як успішну «залізну леді», так і закомплексованого, забитого власною жінкою чоловіка. Невже боротьба за гендерну рівність може трансформуватися в рух за спасіння статей?
 |
Все починається з сім’ї
Голова гендерного центру Прикарпатського університету Галина Дичковська каже, що «очоловічення» жінок і «ожіночнення» чоловіків є дуже поширеним явищем у світі, зокрема, в Україні.
«Ця проблема найчастіше зароджується в сім’ї, – каже Галина Дичковська. – Наприклад, якщо батько є главою сім’ї та не цінує будь-яких думок, рішень і прав своєї дружини. Тоді їхнього сина жінка виховуватиме під постійним контролем. Для чого? Бо вона вже має одного диктатора, іншого їй не потрібно. Вона робитиме це підсвідомо. В результаті формується «фемінізований» інфантильний* чоловік. Якщо ж у сім’ї дочка – ситуація ще гірша, бо на неї тиснутимуть з обох сторін. У більшості випадків з дівчинки буде бунтарка. Як правило, це переростає у заперечення чоловіка як такого, мовляв, «усі вони козли, я сама собі голова і взагалі мені нікого не потрібно». Коротше кажучи, виходить маскулінна** жінка».
На думку фахівців, саме через «очоловічення» жінок і «ожіночнення» чоловіків у суспільстві часто з’являються комплекси та певні психологічні проблеми.
«Коли жінка та чоловік мають рівні права – це діє тільки позитивно на психіку обох статей, – говорить лікар загальної практики і сімейної медицини Радислав Петрів. – Але коли жінки і чоловіки зловживають цими правами – тоді з’являються проблеми. Жінки стають агресивнішими, а чоловіки навпаки – сентиментальнішими. Це негативно впливає на психіку суспільства, а найперше страждають підлітки. Чому? Бо, власне, через ці речі найчастіше і з’являються люди з нетрадиційними орієнтаціями».
Сила й витривалість
Статева тема – вічна. Суперечки між чоловіками й жінками про те, хто з них розумніший, сильніший і хто кому більше потрібен, тривають століттями.
«Чоловік фізично і психологічно є сильнішим від жінки. У свою чергу, жінка є значно витривалішою від чоловіка, – стверджує Радислав Петрів. – Ця витривалість дана жінці для збереження роду. Вона повинна народжувати дітей і адаптовуватися до того чи іншого місця й часу. Існує таке поняття, що чоловік захищає, а жінка адаптовується, і, власне, у цьому щось є. Звичайно ж, можуть бути поодинокі випадки, коли жінка проявляє себе сильнішою за чоловіка. Але це буває вкрай рідко».
Духівник Івано-Франкіської духовної семінарії отець Олесь Будзяк каже, що Бог створив жінку і чоловіка виключно для спільного життя.
«У Книзі Буття приблизно є такі слова: «Сотворімо жінку чоловікові до помочі», – каже отець Олесь. – Тобто чоловік і жінка є чимось єдиним, нероздільним, вони повинні доповнювати одне одного. А у посланні апостола Павла до ефесян є дещо інше: «Жінка має коритися своєму чоловікові». Ці слова багато людей трактують неправильно. Так, у християнській родині першість має бути за чоловіком, але тут йдеться не про диктатуру. Це не означає, що жінка є другорядною чи непотрібною. Тут більше про відповідальність чоловіка за сім’ю. Стосунки у сім’ї повинні будуватися на любові та повазі до кожного. Чоловік має радитись із дружиною, поважати її, прислуховуватися до її бачень і думок, врешті-решт – жінці має бути комфортно зі своїм чоловіком. Те саме і з дітьми. Їх потрібно вчити цієї любові та поваги. І, власне, суспільні відносини також повинні будуватися на любові та повазі до кожного індивіда, незалежно від статі».
Сім’єю й закінчується
Отже, що потрібно робити для того, щоб жінки та чоловіки не втрачали своїх основних ознак?
«По-перше, діти повинні виховуватися двома батьками, – говорить Радислав Петрів. – Тато має забезпечувати захист дитини та бути своєрідною опорою не тільки для неї, але й для сім’ї загалом. А мама мусить забезпечувати дитину любов’ю та увагою. По-друге – роль чоловіка у сім’ї. Тобто, нівелювання його патріаршої ролі призводить до того, що, наприклад, дочка не поважатиме чоловіків, а син буде закомплексованим прототипом свого батька. Тому чоловік має бути головою у сім’ї».
«Батьки й діти, так би мовити, мають співпрацювати, – каже Галина Дичковська. – Має бути взаємодія кожного члена сім’ї. Батькам потрібно прислуховуватися до думок своїх дітей, розмовляти з ними, визнавати їхні права. В жодному разі не можна забороняти дитині реалізовуватися так, як вона того хоче. Наприклад, ваша дитина мріє стати музикантом. Не нав’язуйте їй свої бажання на рахунок її ж майбутнього. Також важливим є приклад батьків. Якщо мама не поважає тата чи навпаки, то діти таких батьків теж не поважатимуть. І так само буде потім в їхніх сім’ях».
* Інфантильність – бажання задовольняти свої потреби без жодних дій і витрат енергії.
** Маскулінність – це система властивостей, що традиційно вважаються чоловічими. Маскулінність пов’язується з такими якостями, як незалежність, активність, допитливість, схильність до ризику, здатність до досягнень.
