Ну, хто ж із нас хоча б раз у житті не отримував удару струмом від, здавалося б, зовсім не електричних предметів – від потиску руки, дверної ручки, транспортної стрічки у супермаркеті.
«Коли виходжу з авто, то вже наперед знаю, що зараз «шарахне» від дверки, – каже менеджер Андрій Білик. – Якось вже навіть звик».
«Мене чомусь б’ють стрічки у супермаркетах, – розповідає студентка Оксана Куриляк. – Одного разу так дало, що я аж підскочила. Якась тітонька, що стояла поруч, сказала, що то в мене добре здоров’я».
А в маркетолога Уляни Ковалик із цим уже почалися серйозні проблеми. Жінка запевняє, що прочитала купу матеріалів про статику, не носить ані синтетики, ані шерсті, але дуже часто, щойно торкнеться до комп’ютера, той вимикається. А про дрібні удари ближнім взагалі мовчить. Друзі бояться до неї торкатися…
Такі історії можна розказувати безкінечно. Тож краще спробуємо розібратися – звідки у того заряду ноги ростуть, чи може він бути небезпечним і, врешті, як його позбутися.
Просто – фізика
Звідки береться такий струм, нам пояснювали ще у школі, на уроках фізики. Для тих, хто забув, або ж прогуляв саме ці уроки, спробуємо пояснити заново.
«Аби проаналізувати якесь явище у природі, треба виходити з того, що всі матеріальні явища у кінцевому рахунку визначаються будовою речовини, – каже Іван Гасюк, декан фізико-технічного факультету ПНУ ім. Стефаника. – Знаємо, що речовина складається зі своїх найменших частинок – атомів. Але атом також має свою внутрішню будову, якщо простіше, то він складається з ядра, яке оточене електронами. Оці електрони несуть у собі негативний заряд, вони досить легко зв’язані з ядром і можуть за певних умов покидати атом».
Як саме? Один із таких способів, який, до речі, був описаний ще дві з половиною тисячі років назад – це тертя. «Тобто, якщо ми дві речовини будемо терти одна до одної, то частина електронів з однієї може переходити на іншу, – розповідає науковець. – Таким чином одне тіло заряджається негативним зарядом, а друге – позитивним. І якщо привести тіло, яке має накопичений заряд, у контакт з іншим тілом, яке є провідником, відбувається компенсація цього заряду – струм».
І якщо ви думаєте, що ці ефекти у нашому повсякденному житті є слабкими, то помиляєтеся. Для прикладу, коли людина знімає синтетичний светр, може отримати додатковий заряд, що зумовлює напругу в кілька десятків тисяч вольт. Хоча сказати, що це страшно для нашого організму також не можна. Бо такий розряд відбувається за дуже малих значень струмів, а вражає наш організм – не напруга, а саме проходження струму.
Тепер, що робити, аби не битися. Щоб накопичився такий заряд, потрібні певні умови. Перше, вологість повітря – якщо вона більше 85%, заряду не буде. Тож якщо надворі ви нічого зволожити не можете, то в офісі, вдома – все у ваших руках. Найпростіше – побризкати килим водою чи встановити зволожувач повітря. Також велике значення має одяг, який ви носите – позбавтеся синтетики та шерсті, тоді шансів отримати заряд у вас автоматично поменшає. Стануть у пригоді й антистатики (для одягу, для волосся і т.д) – вони дають невидиму тонку провідну плівку, відповідно заряд «стікає» по ній, і статичного ефекту не відбувається.
Б’єтеся при виході з автомобіля? А ви задумувались колись, що його сидіння зазвичай обтягнені саме синтетикою, тож «зарядитися» тут не є проблемою.
«До речі, якщо розряд станеться поруч з горловиною бака, через яку випаровується бензин, то тут може навіть бути небезпека загорання, – каже Іван Гасюк. – Як виходите з автомобіля, візьміть у руки ключ, і вже ним доторкніться до корпусу десь біля щитка приладів чи до дверей. Заряд проскочить між ключем і автомобілем, і ви цього не відчуєте. Або ж просто торкніться тильною стороною долоні, вона менш чутлива».
Схожа ситуація і з технікою. Тож перед тим, як братися до комп’ютера, тильною стороною долоні торкніться системного блоку – заряд піде у загальне коло, а не на якийсь елемент схеми, відповідно він не «заглючить». Fizzslots casino
Хоча це загальні правила. Кожна людина особлива, й добитися «безструмного» життя можна тільки експериментаторством. Простіше – якщо б’ють улюблені капці, то їх треба викинути.
Зробіть із неї кульку
Хоча існують й інші пояснення людського струму, хоча й не доведені формулами та експериментами, та все ж … Наукою не все поясниш.
«Якщо брати з точки зору біоенергетики, то тут є два варіанти, – розповідає біоенергетик Олександр Корицький. – Перший, найпростіший, це та енергія, яку люди не встигли, не змогли чи не захотіли використати на себе, тож вони її кудись скидають, заземляють. Насправді, ця енергія не є надлишковою, просто люди не знають, що з нею робити. І у такому разі, якщо її не скинути, то вона іде на саморуйнування».
Другий варіант – трохи складніший. Коли людина займається духовним розвитком, вона насичується енергією, яку знову ж таки треба кудись перерозподілити, використати собі на благо, продовжує біоенергетик, але не завжди вона вміє того зробити, тоді ця енергія шукає собі місце.
Як цього позбутися, і тут маємо свої рекомендації. «Один із найпростіших варіантів – зробити кульку, – каже Олександр Корицький. – Зводиться рука до руки і уявляється, що між ними створюється кулька з енергії. Потім цю кульку можна «відправити» у будь-яке хворе місце на тілі. Допомагає. Або ж людині, про яку турбуєшся, якщо робити кульку саме з таким наміром – це допоможе».
