Паркуванням в Івано-Франківську займається шість підприємств. Найбільшим є комунальне — «Сервіс-авто», яке працює вже 13 років. Далеко не всі впевнені у прозорості роботи паркувальників. Відтак час від часу постає питання встановлення паркоматів. Мовляв, тільки так гроші «не прилипатимуть» до рук паркувальника. Невже до тих рук «липнуть» мільйони?
Дорожній рух
Як каже заступник міського голови Олександр Дерев’янко, в місті розроблена комплексна схема організації дорожнього руху. Коштувала вона 99 тис. грн. Утім, аби її втілити в життя треба понад 4 млн. грн. Через обмежені кошти програма на 2009 рік не увійшла до списку тих, які фінансуватимуться. Наступний рік теж доволі складний — вибори. Тож, за припущеннями Дерев’янка, шансів у цієї програми — обмаль. Однак, у 2011 році влада, скоріш за все, до неї повернеться.
«Наразі ми не можемо витратити 4 млн. грн., тому що у депутатів інше бачення, — розповідає Дерев’янко. — Вони вважають, що треба ремонтувати дороги, а не виділяти кошти на організацію руху. Це достатньо серйозна програма, її розробником є фірма з Німеччини. Вони змоделювали рух транспортних засобів в Івано-Франківську на комп’ютері, врахували всі транспортні потоки».
До німецької програми входить реконструкція перехресть, заміна нинішніх світлофорів на діодні, відеонагляд, зміна радіусів у поворотах, напрямків руху, дорожніх знаків тощо. Також схема передбачає обмеження транспорту в центрі міста. І тільки, коли та програма почне фінансуватися, влада визначить: мають там стояти люди чи паркомати.
Центр міста
Заступник мера вважає, що найкраще було б встановити паркомати в центрі міста. Адже на вулицях з інтенсивним рухом це зробити буде не просто. І коштувати б це мало не 2 грн. а до десяти. І робитися б це мало не для заробітку, а щоб відбити охоту заїжджати в центр міста.
Інша справа, що паркомат — це серйозний інвестиційний проект. До прикладу, автомат львівського виробництва коштує 3,5 тис. євро. Та його ще треба встановити. Тож разом все коштуватиме приблизно 50 тис. грн. Утім працівники-паркувальники все одно залишаться на підприємстві — вони мають здійснювати контроль.
«Сервіс-авто» своїми силами встановити паркомати не може, — наголосив Деревянко. — Тому є два питання: або запустити приватного інвестора, який спершу вкладе гроші, але потім захоче їх забрати. І друге — фінансувати з бюджету».
«Неплатні» авто
Кількість місць для паркування постійно змінюється, залежно від будівництва. Буває, будівельники так будують, що місця для заїзду і виїзду накладаються на парковки. Тому іноді викидаються цілі ділянки для паркування.
Директор підприємства «Сервіс-авто» Ярослав Квас розповідає: підприємство, яке він очолює, має 21 зону паркування, 565 місць. Утім, рішенням виконкому у 2006 році було прийнято пільгу для інвалідів, завдяки якому вони мають право «стояти» безкоштовно. Крім цього, на кожній парковці має бути місце для таксі. Зрештою, зустрічаються й випадки, коли водії «з понтами» просто не платять. Ярослав Квас підозрює, що паркомат для таких навіть спростить завдання — неплатників може стати більше.
Паркувальник Євген скаржиться «Репортеру»: водії, які відмовляються платити, зустрічаються щодня. І нічого з цим не поробиш. «На моїй зоні паркування є 15 місць, — каже чоловік. — Маю план — 140 гривень на день. Тобто у мене має паркуватися 70 машин. Якби не було ексцесів щодо того, що водії відмовляються платити, то можна було б заробити більше. Чорнобильці та учасники бойових дій мають пільги, тому теж не платять. Міліція та податківці просто не хочуть платити, хоча пільгами не користуються. Саме через це я працюю тільки з 10 місцями — п’ять постійно відпадає».
Номера машин, які відмовляються платити 2 грн., паркувальники, як правило, знають напам’ять. Часто це водії, які працюють поблизу.
Недоліки законодавства
Як розповідає Ярослав Квас, з 2 грн. «Сервіс-авто» сплачує 0,51 грн. до бюджету. Решта йде на зарплату працівників та виконання послуг (поновлення розмітки, утримання касових апаратів, оплата роботи двірників, дорожні знаки тощо).
Так, за десять місяців 2009 року загальна дохідна частина підприємства — 890 тис. грн., з них 229 тис. грн. — місцеві збори.
«У нас сьогодні на законодавчому рівні немає відповідальності за відмову від оплати за паркування, — запевняє Ярослав Квас. — Єдина відповідальність, яку можна сюди приписати, — невиконання умов дорожнього знаку, адмінпорушення. Протокол має скласти інспектор ДАІ. А мій працівник цього не може зробити. Проте автомобіль не чекатиме на працівника ДАІ, чи не так? Як, зрештою, і не приставиш до кожної парковки окремого даішника».
Бути чи не бути?
Зрештою питання встановлення паркоматів з’явилося не просто так. Позаяк час від часу паркувальники б’ють «помилкові» чеки. Кілька місяців тому члени виконкому вирішували питання довіри до паркувальників: звідки беруться повернення касових чеків?
Ярослав Квас запевняє: податкова не має жодних зауважень до підприємства. «Коли паркувальник стоїть взимку на вулиці і б’є чек, в якому замість 2 грн. виходить 415 тисяч, бо був мороз, то всі ж розуміють, що це помилка. Все через недосконалість касового апарату — виробництво українське, непридатне до роботи на вулиці. Такі чеки ми, звісно, списуємо. Але, такі випадки трапляються зрідка — чотири-п’ять на місяць. І це може статися з різними паркувальниками».
Утім заради експерименту як Дерев’янко, так і Квас вважають, що кілька паркоматів в центрі міста треба поставити. Правда, на це ще треба знайти кошти…
