Комуналка та вибори

Що робити з житлово‑комунальним господарством? Саме на це питання намагалися дати відповідь комунальники з України, які відвідали Івано-Франківськ наприкінці минулого тижня.

Засідання відбулося в рамках проекту «Діалог». Виконавець проекту – Асоціація міст України, а фінансує його USAID – Агентство США з міжнародного розвитку. Як сказав координатор «Діалогу» Олексій Сясько, основ-на мета проекту – вирішення проблем місцевого самоврядування як на законодавчому, так і на практичному рівні. Дев’ять напрямків: місцеві вибори, організаційно-правова та фінансова основи місцевого самоврядування, ЖКГ, соціальна політика, освіта, медицина тощо.

Попри те, що відвідуваність на засіданні була не надто високою (приїхали тільки представники Волинської, Житомирської, Полтавської, Вінницької, Чернівецької, Чернігівської та Івано-Франківської областей), захід таки вдався. Адже кожному було що сказати як про плюси, так і про мінуси комунальної галузі. Фахівці підняли кілька наболілих тем на кшталт сміття, бродячих собак, боргів за оплату комунальних послуг, громадських слухань тощо.

Відгавкали – і крапка

Начальник ЖКГ Чернігівської міськради Вадим Антошин назвав громадські слухання випуском пари. Мовляв, нема змісту їх проводити по будинках, як це передбачено законом (до речі, у Івано-Франківську цього й так ніхто не робив – Авт.). «Я вважаю, що краще один раз провести по цілому місту, відгавкали всі, хто хотів, і крапка на цьому, – сказав Антошин. – Все одно слухання не мають жодного впливу на законодавчому рівні». Також він запевнив, що у Чернігові комунальники мають проблеми тільки через громадські слухання. «А знайти злочинця, який прописав це, неможливо, бо ніхто не зізнається, – зауважив Антошин. – Хоча це кримінальний злочин у масштабах України».

Натомість, заступник начальника відділу ремонту житлового фонду Луцької міськради Юрій Крась каже, що особисто йому громадські слухання дали позитивний результат. Саме там він довідався про ряд проблем, які можна вирішити, проте вони чомусь затягуються. Відтак, усі скарги Крась записує, а через певний час перевіряє їх виконання.

До речі, комунальники нарікають на законодавство, яка заважає «витрясати» з населення борги. Мовляв, арештувати майно можна тільки в тому разі, якщо боржник «якимось чудом» впустить держвиконавців у помешкання. Натомість, в Росії чи Естонії після рішення суду виконавці мають право самостійно вибивати двері та забирати цінні речі.

Поводок, намордник, бірка

Начальник ЖЕО № 1 Коростеня (Житомирщина) Юрій Журавський розповів про впровадження ними програми роздільного збору ТПВ. До речі, Коростень працює за нею вже 2,5 роки. Так, завдяки цій програмі вони зменшили навантаження на місцевий полігон на 8 %. За словами Журавського, в окремі дні їздить машина та забирає пластик, скло чи папір. Ці відходи відвозять на базу, де сміття сортують. Перше відсортовують органічне сміття від вторсировини, потім сортують вторсировину за кольором. Далі залишають петпляшку одного кольору, її сортують і здають. Те саме роблять зі склом і папером: скло сортують на біле та кольорове, папір відділяють від картону. Юрій Журавський стверджує, що проект самоокупний, правда, наразі люди там працюють не постійно, а тимчасово.

А Юрій Крась зауважив, що в Луцьку вони недавно вивели окремим рядком із квартплати тариф на ТПВ. І це коштує кожній людині 3,24 грн. на місяць. До речі, в Івано-Франківську таке зробили вже давно, правда, в нас коштує майже вдвічі більше – 6,41 грн.

А з бродячими собаками, зізнались усі, скрізь проблеми. Наприклад, у Луцьку думають вводити програму стерилізації тварин. Мовляв, це гуманно, тим більше, що є кілька бабусь-захисниць бродячих тварин, які борються з відловом.

Проте, в Чернігові або таких бабусь нема, або на них ніхто не зважає, бо там на розгляд сесії скоро винесуть програму, яка заборонить пускати тварин на вулицю без повідка, намордника та реєстраційної бірки. Реєстрація чи перереєстрація – 45 грн. раз на два роки. За порушення господарів штрафуватимуть – від 17 до 51 грн. Якщо пса відловлять, то чекатимуть шість днів, не знайшовся господар – собаку усиплятимуть.

ОСББ чи єдиний замовник?

Крім того, що комунальники ділилися досвідом, вони ще й критикували міністерство ЖКГ та уряд. Зокрема, згадали, що ідея уряду поступово переходити на ОСББ є невдалою. «Насправді ОСББ – це кидалово, – наголосив Вадим Антошин. – Держава хоче скинути з себе житловий фонд. А який дурень візьме не себе ОСББ у старому будинку?».

Натомість технічний директор ТОВ «Житлорембудсервіс» (Кременчук) Сергій Ярош розповів, що їхня компанія з 2008 року надає послуги ЖКГ за схемою єдиного замовника. Тобто, вони уклали договір з міською радою і взяли весь житловий фонд на обслуговування. Послуги надають підрядні організації, які виграли конкурс. До речі, в Івано-Франківську теж зробили такий експеримент – «Дирек-ція замовника». Проте, вона обслуговує лише 16 будинків, а в Кременчуці – 739.

До речі, кременчуцький «Житлорембудсервіс» веде будинковий облік. Якщо ремонтних робіт у будинку не проводять, то кошти йдуть на благоустрій: ставлять дитячі майданчики, лавочки тощо.

За словами заступника мера Івано-Франківська Миколи Саєвича, на наступному виконкомі УЖКГ винесе на розгляд програму, яка пропонує весь житловий фонд перевести на схему роботи єдиного замовника. Адже урядова програма реформ, каже Саєвич, – це тільки загальні фрази. Відтак, скоріше за все, Івано-Франківськ буде поступово переходити на управляючі компанії.

«Ми хочемо розмежувати замовника і виконавця, – говорить Микола Саєвич. – Будуть організації, які замовлятимуть послуги, а виконавці на тендерних умовах їх надаватимуть». До речі, заступник мера запевнив, що «Дирекція замовників» наразі працює добре: немає ані нарікань з боку мешканців, ані боргів перед пенсійним і податковою.

Якість без звіту

Загалом у комунальників є багато ідей, про які, за їхніми словами, у міністерстві знають, проте не реагують. Зокрема, представник Чернігова запропонував забрати у них обов’язкову сплату ПДВ – 20 %, а ці кошти залишити на розвиток чи капремонт. Так, за 5‑10 років, запевнив Вадим Антошин, вони б могли поміняти ліфти, відремонтувати дахи тощо.

Крім того, за рахунок введення податку на тару можна побудувати сміттєпереробні заводи. Мовляв, завозите чи виробляєте сміття, то подбайте про те, щоб воно не шкодило екології.

До речі, представники з інших областей здивувалися, коли почули про те, що наші ЖЕО – на межі банкрутства. «Це проблеми вашого менеджменту», – сказав Вадим Антошин. І порадив менше зважати на вибори. Мовляв, у 2006 році вони забули про вибори, відтак, їхні жеки до 2010 року були прибутковими. А якби не громадські слухання, то в них би й досі не було проблем.

А найбільше вони потерпають від виборів – про це говорили всі комунальники. «Поряд з виборами йде комуналка, – каже Олександр Шумейко, директор департаменту ЖКГ Чернівецької області. – І жартувати з нею не потрібно. Бо це Чорнобиль сповільненої дії, не можна, щоб він вибухнув». До речі, у Чернівцях за останні три роки коштами міського бюджету відремонтували дороги на суму 160 млн. грн…

Вадим Антошин з Чернігова запевнив: основна проблема ЖКГ у тому, що всі страждають політикою. «Будь-яка демократія в ЖКГ шкодить вирішенню проблем, – сказав він. – Адже ніхто, купуючи горілку, не питає, скільки там зерен пшениці пішло і т. д. Наші послуги – це такий самий товар, є товар і є гроші, чому ми до цього ще маємо прикладати звіт і пояснювати?».

Може, він і правий. Якщо товар якісний, то запитань не виникає. Але де взяти в Івано-Франківську якісні послуги за нормальну ціну?