Кого приручили…

Facebook
Telegram
X
WhatsApp

У середині вересня Верховна Рада ратифікувала Європейську
конвенцію про захист домашніх тварин. На папері все дуже райдужно –
кожен громадян зобов’язаний забезпечити своїм домашнім улюбленцям
найкращі умови. А як воно насправді, як часто прикарпатцям обридають
колись такі рідні істоти та куди вони потрапляють потім?

Не всім дано

Отож, конвенцію ратифікували. Згідно з нею, на кожного, в кого
вдома живе тварина, покладаються певні обов’язки. Зокрема, це
відповідальність за її благополуччя і здоров’я. Господар мусить
забезпечити їй місце для проживання, турботу та увагу, відповідну їжу
і т. д. Конвенція навіть забороняє продавати тварин особам, яким не
виповнилося 16 років, без чіткої згоди на те батьків або опікунів.

Там же й є пункти щодо безпритульних тварин – «якщо їх кількість
становить проблему для країни, то вона здійснює відповідні законодавчі
або адміністративні заходи, які необхідні для зменшення кількості
тварин, виключно у спосіб, який не викликає болю, страждань або
приниження тварин».

Наш Кабмін уже оголосив – сподівається, що ратифікація конвенції
сприятиме зближення з Європою та покаже, що ми готові дотримуватися
високих євро­стандартів у всіх сферах.

Звісно, є частина людей, які й без всяких там конвенцій вважають
домашніх улюбленців повноправними членами сім’ї. Але і багато серед нас
тих, хто тішиться твариною тільки доти, доки вона не набридне.

Про колись домашніх, а нині просто викинутих на вулиці, волонтери,
які опікуються безпритульними тваринами, можуть розказувати годинами.
І ці історії направду лякають.

«Домашніх ми знаходимо на вулиці часто, – каже голова обласної
благодійної організації «Дім Сірка» Леся Габель. – Тільки за минулий
тиждень – двоє. Одного ротвейлера усипили, був агресивний. Другий пес –
теж бійцівської породи – нині у віварії. Знайшли його біля
медуніверситету з пораненою лапою. Лікар полікував, каже, що дуже ніжна
дівчинка. Чекаємо на господаря».

Люди викидають тварин постійно, продовжує Леся Габель. Каже, є
навіть така «тема» – прив’язати вагітну суку біля зупинки й лишити.
Часто викидають малих цуценят у коробках. Або ж ще вивозять у ліс.
Минулого року було десь зо 20 щенят, яких вони прозвали «грибами»: люди
ішли по гриби, а знаходили песиків. Пригадує і жахливий випадок
з Тисмениці, там був такий собі собачий смітник. Коли туди виїхали
волонтери, то знайшли багато маленьких скелетів, живих щенят було 14.
Десятьох відвезли у притулок у Павлівці, а чотирьох довелося усипити, бо
були агресивні.

«От недавно вночі подзвонила старша жіночка, каже, під пам’ятником
Шевченку – хворе щеня. Ми виїхали, –
розказує Лариса Рибалкіна,
різноробоча з коломийського притулку для тварин. Його хтось викупав
у тосолі. Може, воші мало чи ще щось. Цуценя вмирало у страшних муках –
вивертало всі нутрощі. Ми нічого не могли зробити…».

Популярна тема – підкидати тварин до притулку, продовжує Лариса,
народ не розуміє, чи не хоче розуміти, що таким чином їх просто вбиває.
Бо підкинутого чужинця зграя розриває.

«Колись читала, що тільки 10 % людей можуть тримати вдома собаку,
а решті можна довіряти хіба плюшевих,
– підсумовує жінка. – І це правда.
Бо коли береш тварину, треба розуміти, що це турбота мінімум на
15 років».

Людяність чи знущання?

Тут не можливо обійти і питання стерилізації домашніх тварин. «От
цієї зими в наш під’їзд підкинули новонароджених цуциків, щось зо
п’ятеро, сусіди не знали, що робити,
– розказує франківчанка Оксана
Собків
. – Хтось їх виносив надвір, хтось заносив назад. Нарешті
видзвонили волонтерів, просили помогти, але поки ті приїхали, щенята
замерзли».

І таких випадків у нас не бракує. Хоча у всьому світі рецепт від
непотрібного потомства відомий давно – стерилізація. Але в нас це досі
лишається за межею необхідності. «Що це потрібно, розуміє 5-10 % людей,
каже Лариса Рибалкіна. – Переважно народ намагається брати кобельків
і каже, що потомство – це вже будуть не мої проблеми. А в нас був
випадок, коли кобель просто приводив собі по п’ять-шість наречених
і було три-чотири рожениці під хатою».

Така от відповідальність призводить або до здихання від голоду
і холоду, або ж до збільшення кількості бродяжок. Волонтери кажуть, люди
часто телефонують і просять забрати тварин, а коли вони відмовляють, то
сваряться і навіть погрожують.

«Люди не розуміють, що у нас в притулку троє працівників,
говорить Лариса Рибалкіна. – І при всьому бажанні ми не можемо зібрати
тут тисячу цуценят: вони один одного будуть гризти, їм не надасться ні
медичної допомоги, нічого».

«От дзвонять – у під’їзді підкинули цуценят, заберіть,
розповідає Леся Габель. – А куди я маю їх забирати? Не знаю – ну, ви ж
«Дім Сірка»?! Я кажу, ми зараз є тільки в інтернеті. Ви можете їх
сфотографувати, підгодовувати, а ми вам поможемо роздати їх. Люди
кричать – заберіть, інакше вивеземо на дорогу. За що вам гроші платять?!
А нам не платять, ми волонтери, притулок перепов­нений, перетримки
повні – куди забрати? А що зробите – буде на вашій совісті».

Грошей просити не будемо

Взагалі-то, ніхто не скаже, що ратифікація конвенції – це мінус.
Хоча в Україні і так діє закон «Про захист тварин від жорстокого
поводження». А стаття 89 адмінкодексу передбачає за це штраф від трьох
до семи неоподатковуваних мінімумів – тобто від 51 до 119 грн.

Але, як показує практика, це діє мало. «Я от сама особисто писала
заяву на жінку, яка нагодувала собак з притулку, які були на дієті,
курячими лапками,
– каже Лариса Рибалкіна. – Один кобель вмирав у муках –
стікав кров’ю. Міліція просто закрила справу».

Тож у непростих стосунках людей і тварин, як домашніх, так
і безпритульних, написане на папері не дуже й помагає. Тут, як
і в будь-якій справі треба починати з себе. І, звісно, питання бродячих
тварин, які багато кого дратують і лякають, так просто і за один день не
вирішиться. Але все не безнадійно. Є ті ж таки гуманні способи.

«Я, як голова організації захисту тварин, насамперед вболіваю за
права людей,
– говорить Леся Габель. – Я проти агресивних тварин.
І стерилізація це оптимальний варіант»
. За її словами, по-перше, при
відлові тварина проходить відбір на агресивність, тобто, якщо кидається
на ловця – її усипляють. Друге – під час стерилізації агресія зникає
остаточно, адже пов’язана або зі статевим потягом або з материнством…

У вересні в Івано-Франківську на запрошення «Дому Сірка» побувала
благодійна організація «Чотири лапи», яка стерилізувала тварин. «Ми
спочатку просили у влади, аби вони оплатили видатки, нам сказали, що не
мають такої змоги,
– розповідає Леся Габель. – Ми взяли витрати на себе.
Три місяці чекали від влади дозволу. Врешті, все вдалося владнати й за
10 робочих днів ми простерилізували 200 собак і 11 котів. За це
заплатили 15 тисяч власноруч зібраних гривень. Наше КП «Полігон»
протягом року стерилізує десь 260 тварин. І затрати там значно більші.
Я сподіваюся, що нам дозволять їх запросити і наступного разу. Грошей
просити не будемо».

Підсумуйте за допомогою ШІ

Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

СХОЖІ НОВИНИ
дитина інтроверт
стоматологія
yarmarok (11)
ОСТАННІ НОВИНИ
кулак,боротьба,удар
У Франківську на Тичини сталася бійка - поліція встановлює обставини
дитина інтроверт
У 2026 році 34 дитини на Прикарпатті влаштувати у прийомні сім'ї
стоматологія
У 2025 році 12 тисяч військових на Прикарпатті безкоштовно полікували зуби
yarmarok (11)
У Франківську відбудеться благодійний ярмарок на підтримку закупівлі дронів для ЗСУ
заблукав на говерлу
Рятувальники допомогли чоловікові, який заблукав під час підйому на Говерлу
міграційна служба хабарі (2)
На Прикарпатті посадовці міграційної служби вимагали хабарі від іноземців за посвідки на проживання
роман зорій
Ветеран з Калущини Роман Зорій зайняв призові місця на всеукраїнських змаганнях
франківськ незаконно переоформили квартиру (1)
Затримали франківців, які переоформили на себе квартиру померлої власниці
добробут
Що покаже комп'ютерна томографія і коли її варто зробити
загинула жінка
На Прикарпатті в пожежі загинула 77-річна жінка
карпатнафтохім
Суд почав процедуру банкрутства заводу «Карпатнафтохім» через 1,6 млрд грн боргів
аспірантка хабар
Франківських викладачів судитимуть за вимагання хабаря у аспірантки
Прокрутка до верху